Як добре жилося вченим світового рівня в Радянському Союзі... на одному прикладі видатного геолога Г.Н.Доленка

---

"Це було десь 1970 року. Наукова конференція в США. Перед від'їздом дві години "накачка" уповноваженими особами. У готельнім номері друге місце займає шмаркач з КГБ, який фіксує, коли і з ким зустрічаєшся і перевіряє всі покупки, на які виділено 56 доларів. Коли батько приніс дві пластинки хору Кошиця з українськими піснями, КеГеБешник хотів їх забрати. Коли не вдалося, пригрозив, що будуть неприємності... Так і сталося..." (зі спогадів сина академіка п.Миколи-Богдана Доленка). 

--- 

"Як визначний учений Доленко Г.Н. відомий закордонним спеціалістам не тільки своїми науковими працями, а і участю в багатьох міжнародних конгресах і симпозіумах. Григорій Назарович побував у наукових відрядженнях у багатьох країнах світу: Болгарії, Угорщині, Польщі, Австрії, Англії, Канаді, Німеччині, Франції, США, Японії та ін.", - читаєш в енциклопедіях про видатного вченого Григорія Назаровича Доленка.

 І думаєш було, як таке привілейоване життя вдавалося у радянські часи Залізної завіси. А от-так - під пильним поглядом відповідних органів... таким пильним поглядом, що аж непристойно... Не дарма ж придумали тоді анекдот про триспальне ліжко "Лєнін-с-намі".
--- 
Ця світлина часів перебування Г.Н.Доленка в Австрії (1945-1950) дуже точно передає атмосферу роботи радянського науковця - під дуже-дуже пильним поглядом з усіх сторін співробітників уповановажених органів. Наперекір усім старанням московських окупантів, Григорій Доленко залишився і вченим, і українцем, і життєлюбом...