неділю, 1 листопада 2020 р.

Бронза України на вагу золота.

Бронза України (дуже спрощено і для всіх).

Природно, що вчені не прийшли до остаточних висновків щодо датування давніх культур, їхньої етнічної приналежності та інших важливих моментів. Проте для зручності ми можемо скласти просту схему історії Бронзової доби України, яка не претендує на остаточну істину. Тим паче, ми акцентували на Причорноморсько-Каспійських степових культурах, які більшість учених асоціюють із першими індо-європейськими народами (боріями, аріями, дорійцями…). Ми усвідомлюємо вади спрощення, але й цінуємо переваги.

Отже,

Бронза України (32/30 – 10/9 століття до н.е.) поділяється на три періоди:

* Рання Бронза (32-27 століття до н.е.)

* Середня Бронза (2700-1800 р. до н.е.)

* Пізня Бронза (18-10/9 століття до н.е.).

У кожному періоді можна назвати основні археологічні культури:

* Рання Бронза:

- Ямна культура (3200-2700)

* Середня Бронза:

- Катакомбна (2700-2000)

- Бабинська (200-1800)

* Пізня

- Зрубна (1800-1200)

- Білозерська (1200-900).

---

Ямники – перші індо-європейці за Курганною гіпотезою. Вони першими масово почали зводити кургани для поховання героїв. Небіжчика посипали червоною вохрою, а на вершку могили ставили кам'яний пам'ятник герою. Ефективно застосувавши колесо та віз, почали активно мігрувати на далекі відстані – до Дунаю на Заході та Алтаю на Сході. Вони коровопаси і молокоїди. Їхня зброя луки-стріли та кам'яні шліфовані бойові сокири, молоти, булави. З того часу до нас дійшов образ героя із сокирою (Перун), молотом (Тор) та булавою (цар Горох-Котигорошко). Наявність постійних поселень, ямників виключно (або переважно) на Нижньому Дніпрі свідчить про те, що Нижнє Подніпров'я було адміністративним, культурним, духовним і науковим центром.

Катакомбники продовжували спосіб життя попередників, а назву отримали через інший тип поховань – не в ямі, а в катакомбі. Це свідчить про певну зміну ідеології. Катакомбники залишили нам шедеври кам'яного мистецтва. Шліфовані й поліровані кам'яні бойові сокири-молоти зі складним орнаментом були не лише зброєю, а й символом влади.

Бабинська культура є унікальною в тому, що вона поширилася на по всій Україні, крім Закарпаття. Інші назва культури: Бойових Колісниць та Багатовалимкової Кераміки. Одна з назв говорить за особливість бабинців. Вони одні з перших застосували новинку на ринку озброєнь – бойову колісницю. Епічні часи були. Вчені кажуть, що бабинці «виїали» на Балкани і збережена назва їхнього народу – бриги або фриги. Іншими словами, 4000-3800 років тому українці на колісницях називалися бригами, тобто борейцями або борусами. Отже, кіммерійці не є першим історичним народом України, ім'я якого нам відомо.

Зрубно-Андронівська культурно-історична спільнота простяглася від України до Казахстану. Із території Андронівців у середині 2 тисячоліття до н.е. вийшли арії, що перетнули Гіндукуш і дали початок Ведичній цивілізації Інду й Ганги. Зрубники переживали благодатні часи, про що свідчить збільшення населення у Причорномор'ї. Очевидно, вони і сабатинівці якщо не ініціювали, то стали учасниками руху «народів моря» на південь, що сягав Єгипту.

Білозерська культура завершує добу Бронзи в Україні в умовах погіршення демографічних та природних показників. Закінчується «бронзова» епоха пасіонарності Причорномор'я, що тривала більше 2 тисячоліть.

Далі – залізний вік і відомі нам історичні народи кіммерійців та скіфів-сколотів.

понеділок, 26 жовтня 2020 р.

Скарби лежали під ногами! В Україні знайшли майстерню кам'яної зброї вік...

Україна давня країна, яка все ще залишається недослідженою та недооціненою.
---
В центрі України неархеологи випадково просто під ногами знайшли уламки двох кам'яних бойових сокир. Цінні артефакти доби пізнього неоліту або ранньої бронзи напевно належали представникам ямної культури (3300-2700). 
І
Перша знахідка була загостреною половиною малого метального шліфованого топірця з кременю. Інша - частиною заготовки власне бойової сокири з червоного граніту; отвір для держака засверлений лише на 10 мм. На місці також знайдені кілька уламків місцевого сірого граніту, які могли бути використані для шліфування виробів з каменю. Спеціальне археологічне обстеження місця знахідок не робилося, проте уже можна припустити, що знайдено майстерню з виготовлення кам'яних бойових сокир доби пізнього енеоліту - ранньої бронзи.
ІІ
Уламки сокир були підняті 6 та 7 жовтня 2020 року в долині річки Лозуватки біля вулиці Буланівка села Гаївки за 10 км на схід від міста Кропивницького. 2 травня 1953 року у самому Кропивницькому під час викопування ями на Кущівському цвинтарі знайдено комплект з майстерні кам'яних сокир: 4 сокири, у т.ч. заготовки, шліфувальні камені та кам'яні сверла (зберігаються в обласному краєзнавчому музеї). Випадкові знахідки кам'яних бойових сокир також відомі з околиць міста - з Бережинки, Підгайців та Овсяниківки. Отже, кам'яні сокири масово виготовлялися, були поширені й застосовувалися першими курганними культурами в Поінгуллі.
ІІІ
Кам'яна сокира (сокира-молот, молот, булата) була атрибутом першої курганної культури (ямної) та її наступниць (катакомбної та збурної). Ямники - "ковбої-коровопаси", перші індо-європейці, що згодом розселилися в усі частини світу, а нині індо-європейськими мовами говорить майже половина людства, у т.ч. українці. Про Україну як прабатьківщину всіх індо-європейців, зокрема, написано у праці британських вчених The Story of English, 1986. 
IV
Прототип героя із сокирою, молотом та булавою жив саме серед перших індо-європейців. Сокира Перуна, молот Тора, булава Котигорошка - ці артефакти дійшли до нас із героїчної доби перших курганних культур України. 
***
Змисли України глибокі. Вивчаймо, воно того варто...

неділю, 21 червня 2020 р.

The Scythian Space Program or The Religion of Sakas.



Ще одне відео про передісторію Великої Скіфії (України). Про походження саків/скіфів багато сказано у Ведичній літературі, про що нам, українцям, мало відомо. Поновлюємо містки архіпелагу української ідентичності. Просто дивимося із задоволенням і розглядаємо те, що дійшло з глибин віків.