За кожним Великим чоловіком стоїть Велика натхненниця! 

--- 

Про дружину академіка Доленка – Клавдію Леонтіївну Доленко (Варениченко) 

--- 

Чоловік без жінки неповноцінний, так само, як і жінка без чоловіка. Так кажуть мудрі книги. ВОНА – джерело натхнення; і тільки натхненний чоловік може відкрити в собі божественну природу – творити. Не було би філософа Дмитра Чижевського без його музи Лідії Маршак, поета Олександра Пушкіна – без Наталки Гончарової, мислителя Івана Франка – без Ольги Хоружинської… Чому майже всі видатні новатори людства переважно чоловіки? Адже чоловік – лише інструмент, а замовник (точніше - замовниця) і натхненник (точніше - натхненниця) завжди є жінка.

Точніше було би казати десь так: філософія Лідії Маршак у виконанні Дмитра Чижевського, поезія Наталки Гончарової у пробах Пушкіна, мрія Ольги Хоружинської у працях Франка. Я впевнений, що людство з часом уточнить авторство творів за таким зразком: філософія Чижевського-Маршак, поезія Пушкіна-Гончарової, твори Франка-Хоружинської…

---

Хто ж вона – та Велика жінка, яка стоїть за успіхом Великого чоловіка, академіка, корифея нафтогазової геології, стратега розвитку нафтогазової галузі України Григорія Назаровича Доленка?

---

Варениченко Клавдія Леонтіївна народилася 28 березня 1915 року на Сумщині у великому селі Попова Слобода Буринського району. У великі і здібній сім’ї: у Клавдії були ще 4 сестри та 2 брати – всі вони, зрештою, здобули вищу освіту і стали вчителями: географії, математики, української мови… Клавдія Леонтіївна теж здобула престижну вищу освіту в Харківському університеті і теж у своєму житті ступала на ниву педагогіки.

Попівська Слобода – село з давньою і багатою історією… Було волосним центром… стояла церква… працював цукрозавод… Найвідоміший нині виходець із Слободи – Віталій Білоножко (1953 р.н.), український співак, естрадний виконавець; Народний артист України (1995); засновник і організатор періодичного Міжнародного фестивалю родинної творчості «Мелодія двох сердець».

Після революції село втратило першу частину назви – просто Слобода. Так от, село також бачило і колективізацію, і голодомор, і терор «чорного воронка»... Батько Клавдії, Варениченко Леонтій Миколайович (1890р.н.), працював бухгалтером тваринного виробництва на цукрокомбінаті у Слободі. 23 лютого 1938 року НКВД-исти арештували тата великої сім’ї. Може ці нелюди так відзначили 20-річчя створення Червоної армії?

Як стверджує син академіка Микола-Богдан Доленко, його діда (батька його матері), за наклепом сусіда, НКВД-исти забрали і катували цілий місяць, щоб він зізнався в організації (антирадянської діяльності), хоча жодної організації не було. Його відпустили... На четвертий день він помер...

1 червня 1939 року Сумський обласний суд виправдав Леонтія Миколайовича Варениченка, знявши обвинувачення за статтею 54-10 ч.1 КК УСРР — антирадянська пропаганда і агітація.  

---
На той час Клавдія Леонтіївна мешкала в Харкові. Можливо у ті скрутні хвилини, коли на

Напис рукою Г.Н.Доленка
на фото.

тендітні плечі дівчини впало горе, і з’явилася її світла Доля. 

Студент-геолог Григорій Доленко квартирував у Варениченків у Харкові. Клавдію Леонтіївну та Григорія Назаровича багато що об’єднувало. В обох родини зазнали знущань і переслідувань з боку радянсько-комуністичного режиму. В обох були спільні захоплення: геологія, Харківський університет, затишні вулиці, сквери, пам’ятники міста…  Студентський Харків це взагалі інший вимір життя... Обох об’єднувала любов до України… перспективи успіху. Обоє були вродливі і кмітливі. Обом було заради кого жити.

---

В Австрії.

Далі – все життя, до останнього подиху, із Григорієм Назаровичем Доленком. Народження доньки Галини... Відрядження до Австрії… Життя в Цистерсдорфі… Разом працювали у Відні… Народження сина у 1946 році, який за родинною традицією отримав ім’я Микола, проте в близькому колі завжди був Богданом. Після повернення сім’ї на Батьківщину Клавдія Леонтіївна Доленко викладала у Нафтовому технікумі і Політехнічному університеті у Львові . Вже на пенсії пішла працювати екскурсоводом, де користувалася великою любов’ю і шаною.

Свій земний шлях завершила Клавдія Леонтіївна 29 серпня 1976 року. Похована на Личаківському цвинтарі у Львові. А по собі Велика натхненниця залишила дітей… і світлу пам’ять у великому роду Доленків…  Живе велике натхнення й любов Жінки також у працях свого чоловіка – видатного вченого-геолога, академіка Доленка…  у назвах вулиць, у пам’ятниках Коханому чоловікові…  І радісно душі вічній, що вдячні нащадки продовжують мрію про успішну Україну.

--- 

А в цей час десь на Землі… іде Клавдія… онучка Клавдії Леонтіївни Варениченко-Доленко.

Назар Дмитрович Доленко із невісткою Клавдією та

онуками Галиною і Богданом Доленками

---
Дякую Миколі-Богдану Григоровичу Доленку за сприяння у написанні цієї статті.