неділя, 4 червня 2017 р.

Три місця, які залишають незабутні враження від подорожі до Стільського городища.

---
Мені випала честь представляти Кропивниччину у Львові на міжнародній конференції «Геологія і геохімія горючих копалин», присвяченій 100-річчю від дня народження нашого видатного земляка, корифея нафтогазової геології, академіка Григорія Доленка. Засідання відбувалися в Інституті геології та геохімії горючих копалин, де працював і сам академік. На другий день учасники високого наукового зібрання побували на екскурсії в Стільському городищі VIII-X століть – давній столиці білих хорватів.  
Келії монахів, 14-17 ст., с.Дуброва 

Я так зрозумів, що історико-культурне товариство «Стільське городище» та Інститут співпрацюють, тому учасникам конференції випала прекрасна нагода познайомитися з історичними цікавинками Прикарпаття.
Досвідчений екскурсовод – це секрет успіху будь-якої екскурсії. Нашим провідником у минуле був сам пан Орест Корчинський – археолог, історик, дослідник давньої столиці білих хорватів, ініціатор створення і директор заповідника «Стільське городище».
Печерний храм білих хорватів, м.Миколаїв
Як я зрозумів, Стільсько – це:
- столиця давньої слов'янської країни Білої Хорватії у VIII-X століттях на Прикарпатті.
- давнє велике укріплене місто (укріплена частина 250 га, довжина оборонних стін 10 км – а це більші показники ніж у тогочасного Києва).
- давні храми, кургани та інші культові місця.
- давні водні та сухопутні шляхи.
- неймовірні (а часом і підтверджені археологами) перекази й  легенди, що через віки зберегли деталі побуту, вірувань, історичних подій тощо…
Отже, три місця, які залишають незабутні враження від подорожі до Стільського городища:
---
1. Печерний храм білих хорватів VIII-X століть на Чорній горі у містечку Миколаєві. Сім просторих печер, що з'єднані між собою, вириті у піщанику. Всередині прохолодно навіть у спеку... рештки вівтарів… відчуття іншого виміру. Турок, якому мені довелося перекладати екскурсію, сказав, що подібні печерні храми є в Каппадокії (схід Туреччини). Чорна гора і сьогодні притягує людей: сюди приходять гратися місцеві діти, звідси розкривається  мальовничий краєвид на Миколаїв: блискуча церква, будиночки…   

Храм Сотворення Світу, с.Дуброва
2. Храм Сотворення Світу у селі Дуброва. На скелі вибито три прямовисні смуги, що символізують три стихії: Вогонь, Повітря, Вода. Під скелею великий валун у вигляді яйця, що символізує світ-землю. Нижче археологи розкопали рештки трьох обрядових вогнищ. Це все на березі річки. Не дивно, що дивлячись на Храм Сотворення, я пригадав слова колядки, що співаємо у себе на Кропивниччині:

А ни було на початку нічого,
Лиш синя вода і білий камінь.
І прикрив його Господь сирою землею.
І виросло на тому камені
Дерево превелике.
І на листі там написано:
Ясен Місяць – то пан господар,
Красне Сонце – жона його,
Дрібні зірки – його дітки…
Таке враження, що цю колядку написав хтось, дивлячись на Храм Сотворення. І синя вода поруч – річка Колодниця; і білий камінь – валун-яйце; і рука Господа-творця, занесена над білим каменем – три стихії, висічені на камені, ніби три пальці проповідника; і дерево-Всесвіт, що розвивається – то сама скеля…
У печері Храму Богині-ПраМатері, с.Ілів

3. Храм Богині-ПраМатері на 40-метровій горі у селі Ілові. Туди піднятися – це виклик. Роззувся, бо Храм предків, і босим нагору! На вершині камяна печера з вузьким входом і віконцем. Всередині кімнатка десь метрів 3 на 3. Тут прохолодно й бадьоро. Я піднявся ще вище до одного з виступів скель. Тут на самому вершечку колись палахкотіли обрядові вогнища. Починаю рух униз між високих дерев та пташиного співу – відчуття у 7-D! Спускаючись з гори, по стежині зібрав охапок різного хімічного сміття – Храм Богині-ПраМатері має бути чистим.

---

Дякую прекрасним людям, що були зі мною поруч у цій  захоплюючій подорожі в минуле. Особлива подяка пану Оресту Корчинському за його титанічне подвижництво у справі дослідження і популяризації нового в історії, за цікаву і змістовну екскурсію в Стільське городище.
Василь Доценко, Кропивниччина
З директором заповідника
"Стільське городище" Орестом Корчинським

Немає коментарів:

Дописати коментар