субота, 3 червня 2017 р.

Українська деванагарка або хто вважає українську латинку занадто складною? :)

З дитинства улюбленою книгою була товстезна ілюстрована «Книга про мови». Зрозуміло, що слова, абетки та шрифти розкладав до атомів – мав таке дивне хобі. 
---

В одинадцятому класі (а це був 1992-93 рік) щоденник записував виключно українською латинкою. А років п'ятнадцять тому вів свої записи українською письмом деванагарі. Тобто, я давно зрозумів, що мова і письмо не тотожні.
Цей давній пожовклий листочок з українськими словами
деванагаркою сподвигнув мене на цю статтю :)
Деванагарі? Дуже легко. Я пишу, все зрозуміло, можу загубити свої «таємні» записи… і ніхто не прочитає. Українці не розуміють знаків, індуси – української мови, що стоїть за знаками. Був час, що листувався на деванагарі зі своєю дружиною… А колись їхав з індусом в автобусі з Миколаєва, розговорилися… то він хизувався рідними літерами на своїй мобілці. Коли я читав індійські закарлючки, то юнак дуже дивувався.
Письмо деванагарі складове. Тобто приголосна і наступна голосна складають один об'єднаний знак – лігатуру. Я би назвав це письмо «лігатурним». Це як українці думають «йу», а пишуть «ю». А слово «її» - це типове слово, що пишеться за «лігатурним» принципом. До речі на деванагарі «її» писатиметься теж двома складами-лігатурами «यियि».

Отже, українське письмо деванагарі УкрДев
УкрДев
(українська деванагарка)

Голосні
Голосні, що пишуться окремо
[а]
[і]
[и]
[у]
[е]
[о]
Голосні, що пишуться в лігатурах (після приголосної)
का
[ка]
कि
[кі]
की
[ки]
कु
[ку]
के
[ке]
को
[ко]

Приголосні
(лігатури з «а»)
[ка]
[ґа]
[ча]
[джа]
[та]
[да]
[па]
[ба]
[са]
ज़
[за]
[ша]
[жа]
[на]
[ма]
[йа]
[ра]
[ла]
[ва]
[ха]
[га]
फ़
[фа]
त्स
[ца]


Окремі знаки

[мякий знак]
приклад:
[кь]
[твердий знак]
приклад:
क्
[к]


А тепер порівняйте:
Українське письмо
Азбука (кирилка)
УкрДев (деванагарка)
Садок вишневий коло хати,
Хрущі над вишнями гудуть,
Плугатарі з плугами йдуть,
Співають ідучи дівчата,
А матері вечерять ждуть.
Sadok vyšnevyj kolo ħaty,
Ħrušči nad vyšnämy hudut́,
Pluhatari z pluhamy jdut́,
Spivajut́ idučy divčata,
A materi večerät́ ždut́.
सादोक् वीष्नेवीय् कोलो खाती,
ख्रुष्चि नाद् वीष्नआमी हुदुत,
प्लुहातारि ज़् प्लुहामी य्दुत,
स्पिवायुत इदुची दिव्चाता,
आ मातेरि वेचेरृात झ्दुत.
Слава Україні!
Slava Ukraïni!
स्लावा उक्रायिनि!
Я тебе люблю)
Ja tebe lüblü)
या तेबे लउब्लउ)

Українська деванагарка УкрДев: від А до Я.
Буква
Азбука (кирилка)
УкрДев (деванагарка)
А
Австралія, акула
Avstralija, akula
आव्स्त्रालिया, आकुला
Б
Бобринець, гарба
Bobryneć, harba
बोब्रीनेठ, हार्बा
В
Волинь, рів
Volyń, riv
वोलीन, रिव्
Г
Горлівка, бугай
Horlivka, buhaj
होर्लिव्का, बुहय्
Ґ
Ґібралтар, аґрус
Gibraltar, agrus
गिब्राल्तार्, आग्रुस्
Д
Дніпро, ляда
Dnipro, läda
द्निप्रो, लआदा
Е
Едигея, мед
Edyheja, med
एदीहेया, मेद्
Є
Єнакієве, є
Jenakijeve, je
येनाकियेवे, ये
Ж
Житомир, пожежа
ytomyr, požeža
झीतोमीर्, पोझेझा
З
Запоріжжя, мороз
Zaporižžä, moroz
ज़पोरिझ्झ़आ, मोरोज़्
И
Инший, митниця
Ynšyj, mytnycä
ईन्षीय्, मीत्नीठआ
І
Іран, історія
Iran, istorija
इरान्, इस्तोरिया
Ї
Їжак, зїсти
Ïžak, zïsty
यिझाक्, ज़्यिस्ती
Й
Йошкар-Ола, чайка
Joškar-Ola, čajka
योष्कार्-ओला, चाय्का
К
Кропивницький, сік
Kropyvnyćkyj, sik
क्रोपीव्नीठकीय्, सिक्
Л
Львів, поле
Ĺviv, pole
लविव्, पोले
М
Мелітополь, мама
Melitopoĺ, mama
मेलितोपोल, मामा
Н
Ніл, нарцис
Nil, narcys
निल्, नार्ठीस्
О
Одеса, молоко
Odesa, moloko
ओदेसा, मोलोको
П
Пирятин, сопка
Pyrätyn, sopka
पीरआतीन्, सोप्का
Р
Рівне, корова
Rivne, korova
रिव्ने, कोरोवा
С
Суми, карась
Sumy, karaś
सुमी, कारास
Т
Тернопіль, корт
Ternopiĺ, kort
तेर्नोपिल, कोर्त्
У
Україна, успіх
Ukraïna, uspiħ
उक्रायिन, उस्पिख्
Ф
Фастів, шарф
Fastiv, šarf
फ़ास्तिव्, षार्फ़्
Х
Харків, ховрах
Ħarkiv, ħovraħ
खार्किव्, खोव्राख्
Ц
Цибулеве, міць
Cybuleve, mić
त्सीबुलेवे, मित्स
Ч
Черкаси, чари
Čerkasy, čary
चेर्कासी, चारी
Ш
Шпола, шишка
Špola, šyška
ष्पोला, षीष्का
Щ
Щастя, борщ
Ščastä, boršč
ष्चास्तृा, बोर्ष्च्
ь
Стільське, мідь
Stiĺśke, mid́
स्तिलसके, मिद
Ю
Юкатан, любов
Jukatan, lübov
युकातान्, लउबोव्
Я
Ялта, земля
Jalta, zemlä
याल्ता, ज़ेम्लआ
P.S. Деванагарі (на відміну від занесених з Болгарії кирилки та з Риму латинки) – це давнє українське письмо, яке зародилося на просторах Дніпра, а потім орії понесли його в Індію, де брахмани зберегли його до сих пір ;) Цей міф буде для когось аргументом, коли так важко вчити деванагарку (на відміну від кирилки та латинки)?

А тепер завдання для тих, хто дочитав усю статтю і любить розгадувати різні таємниці. Розшифруйте цю простеньку задачку і дайте коротку відповідь у коментах.
स्किलृकी बुदे, याक्ष्चो द्वा दोदाती त्री? हा?
Таким варіантом деванагарки я користувався з 2001 року

2 коментарі: