Дещо з фантастики: українська латинка в 26 літерах.

Спроба увібгати 44 звуки української мови у 26 літер латинського алфавіту  

(есе за рецептами французької, англійської, німецької латинок з ароматом слов'янської латинкової традиції)

---  

Англійці, французи та німці послуговуються стандартною латинкою у 26 літер. Так, у французів на 6 голосних літер припадає 15 голосних звуків: [a], [ɛ], [ɛ̃], [e], [i], [œ], [œ̃], [ø], [y], [ɔ], [ɔ̃], [ɑ], [ɑ̃], [o], [u]. У нас тут все добре: на шість українських голосних звуків є 6 літер латинки: a, o, u, i, e, y. Але ж маємо аж 38 (!) приголосних звуків: [б], [п], [д], [д' ], [т], [т' ], [ґ ], [к], [ф], [ж], [з], [з' ], [ш], [с], [с' ], [г], [х], [дж], [дз], [дз' ], [ч], [ц], [ц' ], [в], [й], [м], [н], [н' ], [л], [л' ], [р], [р' ]. Плюс подовжені приголосні.

Як увібгати 38 приголосних та 6 голосних звуків у 26 літер латинки?

1. Більшість українських приголосних має 3 різновиди: твердий, м'який (пом'якшений) та довгий, наприклад: л, ль, лл. Подовження передається подвоєнням літери, а пом'якшення - м'яким знаком (діакритиком біля приголосного l’ / ĺ (ль) чи діакритиком біля наступного голосного lä (ля)). У словниках «м'яка» приголосна літера слідує за відповідною «твердою» літерою, голосний з діакритиком  - за відповідним голосним без діакритика.

2. Звуки [дж], [дз] та [дз’] можна передавати відповідно буквосполученнями dž, dz та dz’, як то було в кирилиці – дж, дз, дзь.

3. Шиплячі звуки [ш], [ж], [ч] передаються на письмі як свистячі с, з, ц з діакритиками-галочками: s(c)-š(ш); z(з)-ž(ж); c(ц)-č(ч). У словниках «шипляча» літера розміщується після відповідної «свистячої».

4. Шумна пара г-х передається буквами h-ħ. У словниках «глуха» літера ħ (х) слідує за «дзвінкою» h (г).

5. «Ïï» не є окремою літерою, а лише графічною реалізацією поєднання «j+i». У словниках «ї» відповідно займає місце буквосполучення «ji» у статті літери «Jj».

---                  

Тоді українська латинка матиме 26 літер і на вигляд буде як французька, німецька чи англійська.

Ukraïnśka latynka «Abeceška» na 26 liter Українська латинка «Абецешка» на 26 літeр
Aa (а)	Bb (бе)	Cc (се)	Dd (де)
Ee (е)	Ff (еф)	Gg (ґ)	Hh (га)
Ii (і)	Jj (йот)	Kk (ка)	Ll (ел)
Mm (ем)	Nn (ен)	Oo (о)	Pp (пе)
Qq (ку)	Rr (ер)	Ss (ес)	Tt (те)
Uu (у)	Vv (ве)	Ww (дубльве)	Xx (ікс)
	Yy (и)	Zz (зет)

 Тоді ця ж українська латинка для навчання має розширений варіант.

Ukraïnśka latynka «Abeceška» na 26 liter Українська латинка «Абецешка» на 26 літeр
Aa (а) agrus	Bb (бе) byk	Cc (це) cyrk     /     čaša Čč (че)	Dd (де) dynozavr
Ee (е) emblema	Ff (еф) feja	Gg (ґе) gudzyk	Hh (га) harbuz / ħovraħ Ħħ (ха)
Ii (і) indyk	Jj (йот) jenot	Kk (ка) kyt	Ll (ел) leleka
Mm (ем) myša	Nn (ен) nosorih	Oo (о) ohirok	Pp (пе) pylka
Qq (ку) quant	Rr (ер) raketa	Ss (ес) sonce   /  šolom Šš (еш)	Tt (те) tüĺpan
Uu (у) učeń	Vv (ве) vovk	Ww (дубльве) word	Xx (ікс) xerox
	Yy (и) hryb	Zz (зет) zajeć     /    žaba Žž (жет)
	’ – м'який знак
	̈  – двокрапка над голосним пом'якшує попередній приголосний: ä, ë, ö, ü
	Її (ї) – лігатура на позначення буквосполучення «Ji» чи «ji»

А тепер співвідношення українських звуків та 26 літер української латинки.

№ літери	звук	літера	+діакритик  (літера)	графічна форма та назва літери	приклад
1	[a]	a		Aa (а)	Abetka (Абетка)
		a	̈	ä (а з двокрапкою)	Nänä (Няня)
2	[б]	b		Bb (бе)	Boh (Бог)
3	[ц]	c		Cc (се)	Cehla (Цегла)
	[ц']	c	’	Ćć (це м'яка)	Ćkuvaty (Цькувати)
	[ч]	c	ˇ	Čč (че)	Čoven (Човен)
4	[д]	d		Dd (де)	Drakon (Дракон)
	[д']	d	’	D́d́ (де м'яка)	Däd́ko (Дядько)
	[дз]	d	+z	Dz dz (дзе)	Dzyga (Дзиґа)
	[дз']	d	+z’	Dź dź (дзе м'яка)	Gedź (Ґедзь)
	[дж]	d	+ž	Dž dž (дже)	Džmiĺ (Джміль)
5	[e]	e		Ee (у)	Emu (Ему)
		e	̈	ë (е з двокрапкою)	Kaminnë (Каміннє)
6	[ф]	f		Ff (еф)	Fizyka (Фізика)
7	[ґ]	g		Gg (ґе)	Gyrlyga (Ґирлиґа)
8	[г]	h		Hh (га)	Hrim (Грім)
	[х]	h	-	Ħħ (ха)	Ħovraħ (Ховрах)
9	[i]	i		Ii (і)	Ihry (Ігри)
		i	j+i	Ïï (ї)	Ïžak (Їжак)
10	[й]	j		Jj (йот)	Jorž (Йорж)
11	[к]	k		Kk (ка)	Kozak (Козак)
12	[л]	l		Ll (ел)	Lopata (Лопата)
	[л']	l	’	Ĺĺ (ел м'яка)	Ĺviv (Львів)
13	[м]	m		Mm (ем)	Mama (Мама)
14	[н]	n		Nn (ен)	Nenö (Неньо)
	[н']	n	’	Ńń (ен м'яка)	Peń (Пень)
15	[o]	o		Oo (о)	Ohirok (Огірок)
		o	̈	ö (о з двокрапкою)	Lön (Льон)
16	[п]	p		Pp (пе)	Prostir (Простір)
17		q		Qq (ку)
18	[р]	r		Rr (ер)	Radist́ (Радість)
	[р']	r	’	Ŕŕ (ер м'яка)	Hoŕkyj (Горький)
19	[с]	s		Ss (ес)	Som (Сом)
	[с']	s	’	Śś (ес м'яка)	Viś (Вісь)
	[ш]	s	ˇ	Šš (еш)	Šylo (Шило)
20	[т]	t		Tt (те)	Tato (Тато)
	[т']	t	’	T́t́ (те м'яка)	T́ma (Тьма)
21	[у]	u		Uu (у)	Ukraïna (Україна)
		u	̈	ü (у з двокрапкою)	Lüblü (Люблю)
22	[в]	v		Vv (ве)	Vyħor (Вихор)
23		w		Ww (дубльве)
24		x		Xx (ікс)
25	[и]	y		Yy (и)	Ynšyj (Инший)
26	[з]	z		Zz (зет)	Zrist (Зріст)
	[з']	z	’	Źź (зет м'яка)	Zavjaź (Зав'язь)
	[ж]	z	ˇ	Žž (жет)	Žyttä (Життя)

Отже, діакритики. Їх всього чотири:

̌  «галочка» - для шиплячих: š, ž, č, dž

… тому що в слов'янських латинках (чеська, словацька, хорватська, словенська) «галочка» позначає шиплячість;

́ «зарубка» - для пом'якшення приголосних перед приголосними та в кінці слова: ć, d́, dź, ĺ, ń, ŕ, ś, t́, ź

… тому що в слов'янських мовах «зарубка» (чи «апостроф») у т.ч. позначає м'якість (у словацькій, хорватській, польській традиції є таке явище);

̈ «двокрапка» - над голосними, перед якими пом'якшений приголосний: ä, ë, ö, ü

… це з практики скандинавських країн, а також з української кириличної традиції: я-ю-є пом'якшують попередню приголосну; з кирилиці залишаю «ї» не як букву, а як лігатуру на позначення «ji»

- «риска» - для позначення глухості в парі «дзвінкий-глухий» h[г]-ħ[х]: ħ

… тому що зрозуміло, зручно і стильно, як на мене.

---

Основний принцип цієї української латинки — «один звук — одна буква» і додавання діакритичних знаків над літерами для позначення звуків, далеких від латинської мови. Такий принцип закладено і в чеську латинку. Проте у цій статті я тримався ще й принципу французької латинки – увібгати всі звуки національної мови у 26 літер класичної латинки. Так само 26 літер і в німців, і в англійців.

Латинська абетка для українців – це зміна кодів та векторів спілкування, поворот у бік  цивілізованого світу. Для того українська латинка і створюється, щоб, з одного боку, передати всі тонкощі української мови, а з іншого боку – максимально узгодити коди спілкування України із цивілізованим світом. 

Отже, українська латинка на 26 літер можлива (!) і мені вона подобається )))

Moje šanuvannä, Vasyľ Docenko, Kropyvnyččyna

Моє шанування, Василь Доценко, Кропивниччина