Jak mene zaħoplüvav Ĺviv.

(notatky neheoloha z konferenciï heolohiv)

---

Стаття українською кирилицею тут: Львів захоплює!

---

Prekrasnym pryvodom vidvidaty Ĺviv stala mižnarodna konferencija «Heolohija i heohimija horüčyħ kopalyn» do 100-riččä vid dnä narodžennä vydatnoho zemläka, akademika Hryhorija Dolenka (1917-1990). Ja, jak doslidnyk rodu Dolenkiv i rannöho periodu žyttä akademika v Haïvci ta Kropyvnyćkomu, predstavyv slajdovu dopovid́ «H.N.Dolenko – koryfej naftohazovoï heolohiï».

--- 

Šče z vokzalu mene zustrily... z toho času zastupnyk dyrektora Instytutu heolohiï i heoħimiï horüčyħ kopalyn pan Vasyĺ Hryhorovyč stav moïm hidom ta opikunom... Za ščo jomu velyka däka.

Dlä mene try dni u Ĺvovi rozdilylysä na try velyki vražennä:

- vlasne konferencija – 25-26 travnä;

- podorož do Stiĺśkohohorodyšča – 26 travnä;

- mandry davnim Ĺvovom – 27 travnä.

---

Instytut helohiï i heoħimiï horüčyħ kopalyn Akademiï nauk Ukraïny

Vulycä Naukova 3a, Ĺviv

na Naukovij 3A. H.N.Dolenko očolüvav cej zaklad u 1963-1982 rokaħ. A v cü novozbudovanu budivlü v akademmistečku instytut pereïħav u 1973 roci (z palacu Potoćkoho na vulyci Kopernyka).

Hostynnist́. Čitkist́ v orhanizaciï. Osoblyve stavlennä do kožnoho hostä. Čaj, kava, kanapky... i cikavi neformaĺni besidy... Učasnyky konferenciï buly perevažno u vyšyvankaħ, adže H.N.Dolenko duže lübyv vyšyvanku.

Velyka čest́ na vidkrytti buty členom prezydiï i pryvitaty učasnykiv konferenciï vid imeni Haïvky, Kropyvnyččyny – zemli, ščo dala svitovi vydatnoho včenoho...

Mižnarodna koferencija "Heolohija i heoħimija horüčyħ kopalyn"

Potim pokladannä kvitiv do mohyly H.N.Dolenka. Lyčakivśkyj cvyntar... Mohyly Ivana Franka j Stanislava Lüdkevyča... Mohyla Klavdiï Leontiïvny Dolenko: portret, ukraïńskyj ornament... Ce žinka, ščo stvorüvala simejnyj zatyšok, nadyħala včenoho, jaka podaruvala jomu dvoħ ditej... Mohyla Ivasüka... I Hryhorija Nazarovyča Dolenka... kvity...

--

Viddil Heolohiï nafty j hazu. Hryhorij Dolenko buv zasnovnykom i kerivnykom viddilu (1961-1987). Rozmovläjemo iz spivrobitnykamy...

-

Kandydat nauk Bohdan Petrovyč Rizun rozpovidaje, ščo najsvitlišoju storinkoju v žytti Dolenka bula Avstrija, de vin perebuvav u 1945-1950 rokaħ. Akademik často hovoryv: «O Vëna... Vëna... (ħoča ĺvivjany nazyvaly stolycü Avstriï Vidnem) arħitektura... muzyka...». Sered inšoho pan Bohdan zhadav, ščo Dolenko buv partijcem, a komunistyčnu partiju ne lübyv. Čerez vtručannä partiï u spravy instytutu i konflikt z cöho pryvodu bulo Hryhorija Dolenka vyklüčaly z komunistiv. Vzahali Hryhoroj Nazarovyč ryzykuvav i koly u 1962 roci kynuv vyklyk oficijnij teoriï poħodžennä nafty j hazu, orhanizuvavšy na konferenciï u Ĺvovi dyskusiju pro neorhanične poħodžennä nafty j hazu. Pizniše neohaničnu teoriju rozvyvav Leninhrad.

U muzeï Instytutu HHHK

*Dovidočka. Oficijna teorija poħodžennä nafty j hazu, orhanična, jaka pidtrymuvalasä v Moskvi ta Leninhradi, stverdžuvala, ščo nafta j haz utvorylysä z reštok orhanizmiv. Dolenko vse žyttä poslidovno rozvyvav neorhaničnu teoriju, de dovodylasä versija poħodžennä nafty j hazu v umovaħ astenosfery (200-100 km pid poverħneju zemli) pid vysokym tyskom, za vysokyħ temperatur.

Dyrektor Dolenko na robotu odähav vyšyvanku – a ïħ bulo v nöho dekiĺka... odna z blakytnymy vizerunkamy. Bulo duže dyvno, bo včenyj ne bojavsä vvažatysä nacionalistom. Lübyv Hryhorij Nazarovyč pohovoryty na istoryčni temy: zhaduvav Mazepu... A šče biĺše lübyv akademik spivaty... «Oj ty, divčyno z horizernä», arija Andrija z opery «Taras Buĺba», «Uzy Himeneja»... Kolyś u Ħarkovi pislä oficijnyħ zasidań vidbuvsä «pisennyj dvobij» dvoħ akademikiv z opernymy holosamy...

Dyrektor instytutu Dolenko rozvyvav kadry, zalučav molod́ do naukovoï roboty. Kolyś Hryhorij Nazarovyč zahituvav i pana Bohdana perejty na naukovu robotu do instytutu.

-

Jurij Zinovijovyč Krupśkyj zauvažyv, ščo Dolenko pryčetnyj do rozkvitu ukraïnśkoï heolohiï. Todi ukraïnci pidnimaly Tümeń. U 1980-ħ tiĺky čerez DHP «ZaħidUkrheolohija», de pan Jurij buv holovnym heolohom, vyïħaly do Urenhoju 3 tysäči speciakistiv. Robyly 4-kilometrovi sverdlovyny... Vidkryly 4 rodovyšča... Tomu i zaraz v Tümeni biĺšist́ naselennä ukraïnci.

--

U vyšyvankaħ, jak lübyv H.N.Dolenko

Ħimična laboratorija. Tut zibravsä perevažno zinočyj kolektyv... čaj... kava... kanapky... Pani Oryslava Huk pamjataje akademika dobre. Vin buv duže vymohlyvyj, zabezpečuvav instytut pryladamy, vymahav dbajlyvoho stavlennä do obladnannä... Robyv zauvažennä i za nepidnätyj papireć: «Čomu vy projšly i ne pidnäly papireć»? A kolyś pani Orysä nesla moloko (paket buv nadirvany) i krapli zalyšalysä na sħodaħ, to ščob ne pobačyv dyrektor, sama povymyvala švydeńko sħody až na druhyj poverħ.

Ja sluħav iz zaħoplennäm takož pro sučasne žyttä instytutu i mista. Oskiĺky

Cä vulycä bude nosyty imja Akademika Dolenka, Ĺviv

prysutni buly hreko-katolykamy, to bahato hovoryly pro relihiju. Ĺvivjany biĺše mirkujut́ pro cerkvu, duħovni reči, niž my u Centri Ukraïny. Zahalom pobut ĺvivjan tisniše povjazani iz cerkvoju. V instytuti vvažaly, ščo bat́ko akademika Dolenka buv sväščenykom. Ni. Nazar Dmytrovyč Dolynka (Dolenko) prosto buv majetnym selänynom.

Bahato hovoryly pro istoriju, borot́bu ukraïnciv za volü. Tut u kožnoho je svoja rodynna istorija borot́by i žertv za Ukraïnu – UHA, UPA... čuv okremi istoriï i pro Komunistyčnu partiju Zaħidnoï Ukraïny, i pro dyviziju «Halyččyna», i pro prymusove vyselennä ukraïnciv z Poĺšči. Znajut́ u Ĺvovi i pro naš Ħolodnyj Jar, i pro Holodomor-1933...

--

Fotovystavka

Fotovystavka prysväčena akademiku Dolenku. Osoblyvo vdäčnyj za orhanizaciju stendiv pani Marharyti Semenük (arħiv), adže cej material neobħidnyj dlä muzeju Dolenka, ščo planujut́ vidkryty v Hajivśkij školi, jaku buduvaly bat́ky Hryhorija Nazarovyča i v jakij vin navčavsä.

--

Ja ne heoloh i ne stavyv za metu na konferenciï vyvčaty tonkošči korysnoï nauky heolohiï. Ta j naukovciv u rozmovaħ zi mnoju biĺše cikavyly pytannä, jaki možna zadaty lyše zemläkovi akademika: ħto vin, jakoho rodu... Bahato sliv vdäčnosti bulo skazano v adresu H.N.Dolenka: za joho lüdänist́, jakosti patriota, naukovcä j administratora. A na druhyj deń mene zaprosyly vystupyty i prokomentuvaty biohrafiju Dolenka v slajdaħ «H.N.Dolenko – koryfej naftohazovoï heolohiï», ščo ja pryviz iz Hajivky.

--

U dyrektora Instytutu HHHK

Dyrektor Instytutu heolohiï i heoħimiï horüčyħ kopalyn Myroslav Ivanovyč Pavlük (učeń akademika H.Dolenka) okremo zaprošuvav mene do rozmovy v kabinet, de u svij čas pracüvav Dolenko. My podilylysä dosvidom vidznačennä 100-riččä vid dnä narodžennä vydatnoho včenoho...

U Hajivci rišennäm sesiï siĺśkoï rady vid 16 bereznä 2017 roku «vulycä Centraĺna» perejmenovana na «vulycä Akademika Dolenka». U Ĺvovi 25 kvitnä 2017 roku komisija z najmenuvannä pryjnäla rišennä rekomenduvaty Ĺvivśkij miśkradi prysvoïty vulyci, kotra roztašovana miž vulycämy Akademika Pidstryhača, Trolejbusnoju, Naukovoju ta Truskavećkoju, nazvu imeni Akademika H.Dolenka.

Na stinaħ Instytutu vstanovlena pamjatna doška pro te, ščo tut pracüvav H.N.Dolenko. Na fasadi Haïvśkoï školy vstaovlena pamjatna doška pro te, ščo tut navčavsä majbutnij včenyj. Dyrektor Instytutu pidtrymav iniciatyvu haïvčan postavyty pamjatnyk junomu 15-litnömu Hryhoru Dolynci (Hryhoriju Dolenku) na počatku vulyci Akademika Dolenka v Haïvci. Pan Myroslav Pavlük zapevnyv, ščo spryjatyme realizaciï cöho proektu.

U Ĺvovi žyttä i dijaĺnist́ H-Dolenka vysvitlüjetsä v monohrafijaħ, dovidnykovij literaturi, žurnali «Геологія і геохімія горючих копалин» №1-2 (170-171) 2017. U Kropyvnyćkomu rajoni bude provedena krajeznavča konferencija do 100-riččä vydatnoho zemläka, zbyrajutsä materialy na muzej H.Dolenka v Haïvci. 
Ja podaruvav dyrektoru značok Haïvśkoï školy – školy, de navčavsä Hryhir Dolynka, jak sam sebe nazyvav majbutnij akademik. Myroslav Ivanovyč podaruvav materialy, ščo zajmut́ dostojne misce v hajivśkomu muzeï Dolenka:

Eksponaty majbutnöho muzeju akademika Dolenka v Haïvci

- zrazok mineralu «berestovit» z Volyni (vikom 650 mln rokiv);

- kalendar Akademiï nauk, de zaznačeno juvilej akademika Dolenka;

- bibliohrafične vydannä «Григорий Назарович Доленко» / Відп.ред. В.К.Гавриш – K.: Naukova dumka, 1987;

- dovidkove vydannä «Мирослав Іванович Павлюк» / Відп.ред. Ю.М.Сеньковський – Ĺ.: 2008;

- zbirnyk naukovo-informacijnyħ materialiv «Інститут геології і геохімії горючих копалин» / Під.ред. І.В.Дудка. – Ĺ.: Liha-Pres, 2003;

- žurnal NAN Ukraïny prysväčenyj 100-riččü akademika Dolenka Hryhorija Nazarovyča «Геологія і геохімія горючих копалин» №1-2 (170-171) 2017 – z darčym pidpysom dyrektora Instytutu HHHK Haïvśkij školi (holovnym redaktorom cöho žurnalu buv H.N.Dolenko u 1965-1984 rokaħ);

- try prymirnyka monohrafiï Myroslava Pavlüka «Геодинамічна еволюція та нафтогазоносність Азово-Чорноморського і Баренцовоморського периконтинентальних шельфів» (z darčymy pidpysamy), prysväčena Svitlij pamjati vydatnoho včenoho – akademika Hryhorija Nazarovyča Dolenka / Ĺ.: 2014...

Takož monohrafija D.M.Dryhanta pro devonśki konodonty, podarovana avtorom, prybula na Bat́kivščynu Dolenka...

---

Ĺviv zalyšajetsä kuĺturnoju stolyceju Ukraïny. Ja zrozumiv, ščo sered naukovciv-heolohiv takož je lüdy, zakoħani u mystectvo (takym, do reči buv i H.Dolenko). Osobysto dlä mene pryjemnym vidkryttäm stala zbirka poeziï i prozy Halyny Seń «Paroli». Zbirku vporädkuvala sestra avtorky Sofija Maksymuk. Ja vdäčnyj pani Sofiï za podarovanyj prymirnyk, z jakoho pošyrüjetsä zaräd nespodivanoho pohlädu na zvyčni reči... Tak, ščo ja j sam zapysav kiĺka viršiv... Ale to vže nastupna opovid́...

 ---

Däkuju za spryjannä v orhanizaciï poïzdky na konferenciju dyrektoru Haïvśkoï školy O.V.Ihnatenko ta siĺśkomu holovi V.V.Prymak.

Академік Доленко (1917-1990): 

цікаві факти з життя від племінника. 

--- 

Інтерв'ю з племінником академіка Доленка - Анатолієм Антоновичем Савіцьким, 1936р.н. / Кропивницький / 20.03.2017. 

--- 

Тут навчався в 1932 році Григір Долинка - майбутній
академік Григорій Назарович Доленко.

* (В.О.Доценко) Скажіть, будь ласка, яким Ви запам’ятали свого дядька Григорія Назаровича Доленка?

- (А.А.Савіцький) Яким запам’ятав? Він красиво співав… Дядя Гриша як зірочка був. Приїде, як почне розказувать – а ми роти пороззявляємо та тільки слухаємо.

* Які пісні співав? Я чув, що він любив «Дивлюсь я на небо…».

- Так… Ну… «Кришталева чара, срібнеє дно…» співав. Він, коли закінчував навчання, хотів стати артистом. Та йому нарадили, що геолог потрібніше.

* Всі кажуть, що Григорій Назарович завжди говорив українською, навіть в Москві.

- У нього була чиста українська мова. Коли говорив, то всі затихали і мовчки слухали. А мені казав (сміється): «Ти злочинець, бо твої діти української мови не знають».

--- 

Цитата:

«Ти злочинець, бо твої діти української мови не знають»

--- 

Племінник академіка Доленка -
Анатолій Антонович Савіцький.
Місто Кропивницький, 20.03.2017р.

* Та Ви добре говорите українською!

- Та це зараз. А тоді школи ж на російську попереводили, а я у льотній академії, а там все російською… Зараз то діти знають українську… і англійську. Одна дочка в Києві, інша в Одесі. Обоє учителі музики.

* Які ще мови знав академік?

- Точно знав німецьку мову.

* Як науковець Г.Н.Доленко часто бував за кордоном…

- За кордоном починаєш думати інакше. Там життя швидше розвивалося. От в Японії Григорій Назарович бачив із вікна хмарочоса, як автобусами робочих розвозять додому. Тоді в нас такого ще не було.

* У родині розмовляли часто про те, що не можна було говорити на людях…

- Ми були в Кисловодську в 1986 році… там жили його племінниці, а мої двоюрідні сестри. Якось прогулювалися вдвох з дядьо Гришею, а він і каже, що троє академіків втекли з Росії – один в Америку, другий - в Японію, і ще десь третій. А я питаю, що ж їм тут не вистачає: такі гроші заробляють, квартири, пільги… А Григорій Назарович відповів: «Тут дихати не дають».

--- 

Про умови праці радянських вчених: «Тут дихати не дають»

---

* Тобто? Що він мав на увазі під «дихати не дають»?

Григорій Назарович Доленко ходив на роботу у вишиванці

- А в нас скрізь був нагляд… сліжка, заборони. Коли іноземні друзі-вчені приїжджали в Україну, то вони ходили, де хотіли в нас. А дядя Гриша раз був у Швеції. Йому друг запропонував у магазин сходити та гостинці додому купити. Дядя Гриша зразу відмовлявся – він був скромним. Таки друг умовив і дядя Гриша побачив, як у магазині розраховуються карточкою – вжик і заплатив. Це до нас тільки недавно дійшло, а там давно таке було. Так друг запросив до себе додому, а дядя Гриша відмовився, бо в готелі відмічатися треба.

* Так. Син Г.Н.Доленка згадує, що під час відрядження в США у готельному номері на другому ліжку спав КеГеБешник і контролював вченого: що купляє, з ким говорить, де йде. Навіть хотів забрати платівки з українським піснями та Григорій Назарович не дав.

- Це було постійно. Дядя Гриша колись таке казав: «В Австрії викликали в КГБ і давай агітувати, щоб був донощиком. Я відказався, бо як узнають про це люди, то я вже не вчений тоді». Дуже Григорія Назаровича обурювало те, що Росія все контролювала в Україні: «Чому я український вчений маю підкорятися російському вченому? Він такий, як і я». Або треба було просити автобус на потреби інституту аж у Москві, та й не дали ж.

--- 

Цитата: «В Австрії викликали в КГБ і давай агітувати, щоб був донощиком. Я відказався, бо як узнають про це люди, то я вже не вчений тоді»

--- 

* Цікава розмова в Кисловодську…

- Тоді зайшлося й про Бога. Дядя Гриша сказав: «Ти про Бога нічого не знаєш. Бог є». Розповідав про якість книги з Єгипту…

* Вже не раз чую про скромність Григорія Назаровича. А що Ви скажете?

Г.Н.Доленко з донькою Галиною та сином Богданом

- Як велика людина в науці дядя Гриша мав право на багато-що. Але йому було прикро з того, що його виділяли з-поміж інших. Він відпочивав раз у Трускавцях, а йому дали три-кімнатні апартаменти. То дядя Гриша обурювався, чому йому три кімнати, а його колезі одну. Хай він не академік, а просто співробітник, то все одно людина. Йому відповідали «Так положено». Дяді Гриші стидно було за таку нерівність, то він у Трускавці більше не їздив.

* Коли Григорій Назарович відвідував Кіровоград, які його були улюблені місця тут?

- Тьотя Клава (дружина Г.Н.Доленка) раз була у Кропивницькому, заходила до нас додому на Некрасівці. А то переважно Григорій Назарович сам приїжджав попутно у відрядженнях. Поки живий був дядько Матвій до 1980-го, то все оберталося довкола нього, весь рід там збирався і дядя Гриша туди найчастіше приїжджав. Там зараз пустир на розі Кропивницької та Гагаріна біля 3-ої поліклініки.

Саме той пустир на розі Кропивницької та Гагаріна
біля 3-ої поліклініки

* А Ви їздили до дядька у гості?

- Так. Напроти Інституту геології і геохімії, яким він керував, був пам’ятник-літак. А жив Григорій Назарович у 4-кімнатній квартирі у будинку вчених у Львові.

* Розкажіть, що ви знаєте про наукову діяльність Григорія Назаровича. Адже він людина державна: розробляв теорію й ініціював геологорозвідку; на міцній сировинній базі виросла економіка України. Україна ввійшла тоді у десятку промислових лідерів світу.

- Так… Ми думали, що після Незалежності життя буде краще.

* Воно і було би краще, та припинили відкривати нові родовища, сиділи на російській трубі… Взагалі запаси газу в Україні трохи більші, ніж в Росії –  50 трильйонів кубометрів!

- Ухти!

* Вистачить на сотні років, просто ніхто не розробляє їх.

- Колись дядя Гриша сказав: «Є у нас нафта й у Львові – на глибинах більших. Нашою технікою не дістати. Коли наше сверло на півкілометра не вистачить, то американське на півтора дістає».

--- 

Цитата: "...Коли наше сверло на півкілометра не вистачить, то американське на півтора дістає"

--- 

* Що Ви знаєте про життя Доленків у Гаївці?

- По різному казали прізвище: і Доленко, і Долинка, і з різними наголосами. Батько діда Назара, Дмитро Долинка, жив у Аджамці, щиголь був: циліндр, тросточка і ходив до шинку. А коли щось робити, то хлопців гукав – їх було п’ятеро і сестра Христя – щоб косили, скирдували та поралися. То мати сказала дітям: «Цар землю дає, ідіть, бо життя вам тут не буде. Ви робите, а він гроші складає». Назар і Дмитро взяли землі в Гаївці, Тимофій - у Дубовій, Степан – у Веселівці, а Явтух - не знаю де.

--- 

Образ: Батько діда Назара, Дмитро Долинка, жив у Аджамці, щиголь був: циліндр, тросточка і ходив до шинку

---

* Назар і Дмитро Доленки взяли по 10 десятин. Десятина десь як гектар.

- Давали землю на чоловіка трохи більше десятини, на жінку трохи менше – було 10 десятин, бо сім’я велика, а дід ще й прикупляв. До колективізації у нього було 15 десятин – на тому місці зараз ліс вище Дубової Балки. 

* Це біля північної межі Гаївських земель...

- Дід Назар учив: "Діти, вставайте рано, щоб казали вам "Бог на поміч", а не ви комусь"!

* Як Доленки залишали Гаївку?

- Дід Назар все дивувався: «Чого б то в мене забрали землю, я ж її не крав». А його викликали комуністи, принижували: «Нахиляйся, кулацкая сволочь!» і каталися на спині, глумилися. Дід спокійний був, плакав «Я ж нікому нічого поганого не робив». Дали до двору раз план по зерну – одвіз. Другий раз дали план хлібозаготівлі – одвіз. А на третій раз уже не було що везти. То сім’ю вигнали з хати і поселили на краю села в іншу хату розкуркулених. Одного разу знайомі попередили, що прийдуть забирати зерно. То дід Назар сказав дітям виставити зерно, щоб забрали. Так прийшли і те виставлене зерно забрали і зовсім усе по закутках вигребли. Дід поїхав у Макіївку на десять днів і заробив якоїсь їжі. Коли вернувся, то діти вже почали пухнуть з голоду. Та зібралися за ніч і виїхали в Макіївку.

* Так Доленки не в 1929 році виїхали з Гаївки, а в 1932-му?

- Виходе, що так – коли почався голод. Це все мати розказувала.

* Тепер все сходиться. Двоюрідний брат Григорія Назаровича, Олексій Дмитрович Долинка, що на три роки менший, згадував, що Григір все читав книги та ходив голодний  по степах колоски збирав. Виявляється, що Григір Долинка таки закінчив у 1932 році Гаївську семирічку та відвідував вечірні курси робітничого інституту сільськогосподарського машинобудування (нині Кропивницький машинобудівний коледж). Про це розповідала Вашій сестрі мама, йдучи до Залізничного вокзалу і показуючи рукою на будівлю: «Тут учився Гриша».

--- 

Цікаво: У Кропивницькому є заклад, де навчався академік Г.Н.Доленко. Це -  машинобудівний коледж, що знаходиться у колишньому Єлисаветградському земському реальному училищі, який закінчили видатні українці: Є.Маланюк, Ю.Яновський, Є.Чикаленко, П.Саксаганський та інші.

--- 

- Дядяд Гриша забрав своїх батьків з Донбасу на західну Україну. У Дрогобичі його мама похована. А батько Назар тоді вернувся у Кіровоград та жив у дітей своїх (у своєї дочки Лізи).

* Дід Назар своєї хати не мав у Кіровограді...

Москвич - 402

- Так... А ще послухай таке… У 1945 році дяді Гриші дали «Москвич-402». Машину скоро й забрали, бо з Гаївки прийшло повідомлення, що він куркуль. А це ж треба гордитися тим, що хазяїн! А не карати…

* Дуже дякую за безцінні спогади про Вашого дядю – видатного науковця Григорія Доленка.

- І вам дякую за те, що шануєте цю велику людину. На такому прикладі й треба дітей виховувати.

Григорій Доленко в батьків був найменшим з 8-и дітей!

Більше про Г.Н.Доленка

Пощастило - це не те слово. У день 100-річчя з дня народження академіка Доленка зустрічаюся з його двоюрідним онуком паном Володимиром Доленком. Мав на меті узнати деякі подробиці з життя видатного родича, а тримаю в руках фотоальбом самого академіка. Як кажуть, пішов вудити карася, а впіймав синього кита. 

--- 

Велику людину видно на відстані. Сподіваюся, 100-річчя корифея нафтогазової геології України Доленка - це час повернення й увічнення пам'яті про його життя і науковий подвиг.
---
Інформації багато, буду викладати поступово, ілюструючи світлинами. На фото: студент Геологічного відділення Харківського державного університету (нині Каразіна) Григорій Назарович Доленко (Харків / лютий 1940).
--- 

Інформації багато, буду викладати поступово, ілюструючи світлинами. На фото: студент Геологічного відділення Харківського державного університету (нині Каразіна) Григорій Назарович Доленко (Харків / лютий 1940).

--- 

Просто цікавий факт: Григорій Доленко в батьків був найменшим з 8-и дітей!