Академік Доленко (1917-1990):
цікаві факти з життя від племінника.
---
Інтерв'ю з племінником академіка Доленка - Анатолієм Антоновичем Савіцьким, 1936р.н. / Кропивницький / 20.03.2017.
---
 |
| Тут навчався в 1932 році Григір Долинка - майбутній академік Григорій Назарович Доленко. |
- (А.А.Савіцький) Яким запам’ятав? Він красиво співав… Дядя Гриша як
зірочка був. Приїде, як почне розказувать – а ми роти пороззявляємо та тільки
слухаємо.
* Які пісні співав? Я чув,
що він любив «Дивлюсь я на небо…».
- Так… Ну… «Кришталева чара, срібнеє дно…» співав. Він, коли закінчував навчання, хотів стати
артистом. Та йому нарадили, що геолог потрібніше.
* Всі кажуть, що Григорій
Назарович завжди говорив українською, навіть в Москві.
- У нього була чиста
українська мова. Коли говорив, то всі затихали і мовчки слухали. А мені казав (сміється):
«Ти злочинець, бо твої діти української мови не знають».
---
Цитата:
«Ти злочинець, бо твої діти української мови не знають»
---
 |
| Племінник академіка Доленка - Анатолій Антонович Савіцький. Місто Кропивницький, 20.03.2017р. |
* Та Ви добре говорите
українською!
- Та це зараз. А тоді школи
ж на російську попереводили, а я у льотній академії, а там все російською… Зараз
то діти знають українську… і англійську. Одна дочка в Києві, інша в Одесі. Обоє
учителі музики.
* Які ще мови знав
академік?
- Точно знав німецьку
мову.
* Як науковець
Г.Н.Доленко часто бував за кордоном…
- За кордоном починаєш
думати інакше. Там життя швидше розвивалося. От в Японії Григорій Назарович бачив
із вікна хмарочоса, як автобусами робочих розвозять додому. Тоді в нас такого
ще не було.
* У родині розмовляли часто
про те, що не можна було говорити на людях…
- Ми були в Кисловодську
в 1986 році… там жили його племінниці, а мої двоюрідні сестри. Якось прогулювалися
вдвох з дядьо Гришею, а він і каже, що троє академіків втекли з Росії – один в
Америку, другий - в Японію, і ще десь третій. А я питаю, що ж їм тут не
вистачає: такі гроші заробляють, квартири, пільги… А Григорій Назарович
відповів: «Тут дихати не дають».
---
Про умови праці радянських вчених: «Тут дихати не дають»
---
* Тобто? Що він мав на
увазі під «дихати не дають»?
 |
| Григорій Назарович Доленко ходив на роботу у вишиванці |
- А в нас скрізь був
нагляд… сліжка, заборони. Коли іноземні друзі-вчені приїжджали в Україну, то
вони ходили, де хотіли в нас. А дядя Гриша раз був у Швеції. Йому друг
запропонував у магазин сходити та гостинці додому купити. Дядя Гриша зразу
відмовлявся – він був скромним. Таки друг умовив і дядя Гриша побачив, як у
магазині розраховуються карточкою – вжик і заплатив. Це до нас тільки недавно дійшло,
а там давно таке було. Так друг запросив до себе додому, а дядя Гриша
відмовився, бо в готелі відмічатися треба.
* Так. Син Г.Н.Доленка згадує,
що під час відрядження в США у готельному номері на другому ліжку спав
КеГеБешник і контролював вченого: що купляє, з ким говорить, де йде. Навіть
хотів забрати платівки з українським піснями та Григорій Назарович не дав.
- Це було постійно.
Дядя Гриша колись таке казав: «В Австрії викликали в КГБ і давай агітувати, щоб
був донощиком. Я відказався, бо як узнають про це люди, то я вже не вчений тоді».
Дуже Григорія Назаровича обурювало те, що Росія все контролювала в Україні: «Чому
я український вчений маю підкорятися російському вченому? Він такий, як і я». Або
треба було просити автобус на потреби інституту аж у Москві, та й не дали ж.
---
Цитата: «В Австрії викликали в КГБ і давай агітувати, щоб був донощиком. Я відказався, бо як узнають про це люди, то я вже не вчений тоді»
---
* Цікава розмова в
Кисловодську…
- Тоді зайшлося й про
Бога. Дядя Гриша сказав: «Ти про Бога нічого не знаєш. Бог є». Розповідав про
якість книги з Єгипту…
* Вже не раз чую про
скромність Григорія Назаровича. А що Ви скажете?
 |
| Г.Н.Доленко з донькою Галиною та сином Богданом |
- Як велика людина в
науці дядя Гриша мав право на багато-що. Але йому було прикро з того, що його
виділяли з-поміж інших. Він відпочивав раз у Трускавцях, а йому дали
три-кімнатні апартаменти. То дядя Гриша обурювався, чому йому три кімнати, а
його колезі одну. Хай він не академік, а просто співробітник, то все одно
людина. Йому відповідали «Так положено». Дяді Гриші стидно було за таку
нерівність, то він у Трускавці більше не їздив.
* Коли Григорій
Назарович відвідував Кіровоград, які його були улюблені місця тут?
- Тьотя Клава (дружина
Г.Н.Доленка) раз була у Кропивницькому, заходила до нас додому на Некрасівці. А
то переважно Григорій Назарович сам приїжджав попутно у відрядженнях. Поки
живий був дядько Матвій до 1980-го, то все оберталося довкола нього, весь рід там
збирався і дядя Гриша туди найчастіше приїжджав. Там зараз пустир на розі
Кропивницької та Гагаріна біля 3-ої поліклініки.
 |
| Саме той пустир на розі Кропивницької та Гагаріна біля 3-ої поліклініки |
* А Ви їздили до дядька
у гості?
- Так. Напроти Інституту
геології і геохімії, яким він керував, був пам’ятник-літак. А жив Григорій
Назарович у 4-кімнатній квартирі у будинку вчених у Львові.
* Розкажіть, що ви знаєте
про наукову діяльність Григорія Назаровича. Адже він людина державна: розробляв
теорію й ініціював геологорозвідку; на міцній сировинній базі виросла економіка
України. Україна ввійшла тоді у десятку промислових лідерів світу.
- Так… Ми думали, що
після Незалежності життя буде краще.
* Воно і було би краще,
та припинили відкривати нові родовища, сиділи на російській трубі… Взагалі запаси
газу в Україні трохи більші, ніж в Росії – 50 трильйонів кубометрів!
- Ухти!
* Вистачить на сотні
років, просто ніхто не розробляє їх.
- Колись дядя Гриша
сказав: «Є у нас нафта й у Львові – на глибинах більших. Нашою технікою не
дістати. Коли наше сверло на півкілометра не вистачить, то американське на
півтора дістає».
---
Цитата: "...Коли наше сверло на півкілометра не вистачить, то американське на півтора дістає"
---
* Що Ви знаєте про
життя Доленків у Гаївці?
- По різному казали
прізвище: і Доленко, і Долинка, і з різними наголосами. Батько діда Назара,
Дмитро Долинка, жив у Аджамці, щиголь був: циліндр, тросточка і ходив до шинку.
А коли щось робити, то хлопців гукав – їх було п’ятеро і сестра Христя – щоб косили,
скирдували та поралися. То мати сказала дітям: «Цар землю дає, ідіть, бо життя
вам тут не буде. Ви робите, а він гроші складає». Назар і Дмитро взяли землі в
Гаївці, Тимофій - у Дубовій, Степан – у Веселівці, а Явтух - не знаю де.
---
Образ: Батько діда Назара, Дмитро Долинка, жив у Аджамці, щиголь був: циліндр, тросточка і ходив до шинку
---
* Назар і Дмитро
Доленки взяли по 10 десятин. Десятина десь як гектар.
- Давали землю на
чоловіка трохи більше десятини, на жінку трохи менше – було 10 десятин, бо сім’я велика, а дід ще й прикупляв. До
колективізації у нього було 15 десятин – на тому місці зараз ліс вище Дубової
Балки.
* Це біля північної
межі Гаївських земель...
- Дід Назар учив: "Діти, вставайте рано, щоб казали вам "Бог на поміч", а не ви комусь"!
* Як Доленки залишали Гаївку?
- Дід Назар все
дивувався: «Чого б то в мене забрали землю, я ж її не крав». А його викликали
комуністи, принижували: «Нахиляйся, кулацкая сволочь!» і каталися на спині,
глумилися. Дід спокійний був, плакав «Я ж нікому нічого поганого не робив».
Дали до двору раз план по зерну – одвіз. Другий раз дали план хлібозаготівлі –
одвіз. А на третій раз уже не було що везти. То сім’ю вигнали з хати і поселили на краю села
в іншу хату розкуркулених. Одного разу знайомі попередили, що прийдуть забирати
зерно. То дід Назар сказав дітям виставити зерно, щоб забрали. Так прийшли і те
виставлене зерно забрали і зовсім усе по закутках вигребли. Дід поїхав у
Макіївку на десять днів і заробив якоїсь їжі. Коли вернувся, то діти вже почали
пухнуть з голоду. Та зібралися за ніч і виїхали в Макіївку.
* Так Доленки не в 1929
році виїхали з Гаївки, а в 1932-му?
- Виходе, що так – коли
почався голод. Це все мати розказувала.
* Тепер все сходиться.
Двоюрідний брат Григорія Назаровича, Олексій Дмитрович Долинка, що на три роки
менший, згадував, що Григір все читав книги та ходив голодний по степах колоски збирав. Виявляється, що
Григір Долинка таки закінчив у 1932 році Гаївську семирічку та відвідував вечірні
курси робітничого інституту сільськогосподарського машинобудування (нині
Кропивницький машинобудівний коледж). Про це розповідала Вашій сестрі мама,
йдучи до Залізничного вокзалу і показуючи рукою на будівлю: «Тут учився Гриша».
---
Цікаво: У Кропивницькому є заклад, де навчався академік Г.Н.Доленко. Це - машинобудівний коледж, що знаходиться у колишньому Єлисаветградському земському реальному училищі, який закінчили видатні українці: Є.Маланюк, Ю.Яновський, Є.Чикаленко, П.Саксаганський та інші.
---
- Дядяд Гриша забрав своїх батьків з Донбасу на західну Україну. У Дрогобичі його мама похована. А батько Назар тоді вернувся у Кіровоград та жив у дітей своїх (у своєї дочки Лізи).
* Дід Назар своєї хати не мав у Кіровограді...
 |
| Москвич - 402 |
- Так... А ще послухай таке… У
1945 році дяді Гриші дали «Москвич-402». Машину скоро й забрали, бо з Гаївки
прийшло повідомлення, що він куркуль. А це ж треба гордитися тим, що хазяїн! А
не карати…
* Дуже дякую за безцінні
спогади про Вашого дядю – видатного науковця Григорія Доленка.
- І вам дякую за те, що
шануєте цю велику людину. На такому прикладі й треба дітей виховувати.
Немає коментарів:
Дописати коментар