Львів захоплює!

(нотатки негеолога з конференції геологів) 

---

Стаття українською латинкою тут: Jak mene zaħoplüvav Ĺviv

---

Прекрасним приводом відвідати Львів була міжнародна конференція «Геологія і геохімія корисних копалин» до 100-річчя від дня народження академіка Григорія Доленка (1917-1990). Я, як дослідник роду Доленків і раннього періоду життя академіка в Гаївці та Кропивницькому, представив слайдову доповідь «Г.Н.Доленко – корифей нафтогазової геології»

Ще з вокзалу мене зустріли… з того часу заступник директора Інституту геології і геохімії горючих копалин пан Василь Григорович став моїм гідом та опікуном… За що йому велика дяка.

Для мене три дні у Львові розділилися на три великі враження:

- власне конференція – 25-26 травня;

- подорож до Стільського городища;

- мандрівка давнім Львовом – 27 травня.

---

Інститутгеології і геохімії корисних копалин Академії наук України на Науковій 3а. Г.Н.Доленко очолював цей заклад у 1963-1982 роках. А в цю

Вулиця Наукова 3а, Львів

новозбудовану будівлю інститут переїхав у 1973 році (з палацу Потоцького на вулиці Коперника).

Гостинність. Чіткість в організації. Особливе ставлення до кожного гостя. Чай, кава, канапки… і цікаві неформальні бесіди… Учасники конференції були переважно у вишитих сорочках, адже Г.Н.Доленко дуже любив вишиванку.

Велика честь на відкритті бути членом президії і привітати учасників конференції від імені Гаївки, Кропивниччини – землі, що дала світові видатного вченого…

Міжнародна конференція "Геологія і геохімія горючих
копалин", 25-26 травня, Львів

Потім покладання квітів до могили Г.Н.Доленка. Личаківський цвинтар… Могили Івана Франка й Станіслава Людкевича… Могила Клавдії Леонтіївни Доленко: портрет, український орнамент… Це жінка, що створювала сімейний затишок, надихала вченого, яка подарувала йому двох дітей… Могила Івасюка… І Григорія Назаровича Доленка… квіти…

--

Відділ Геології Нафти і газу. Григорій Доленко був засновником і керівником відділу (1961-1987). Розмовляємо із співробітниками…

-

Кандидат наук Богдан Петрович Різун розповідає, що найсвітлішою сторінкою в житті Доленка була Австрія, де він працював у 1945-1950 роках. Академік часто говорив: «О Вєна… Вєна… (хоча львів'яни називали столицю Австрії Віднем) архітектура… музика…». Серед іншого пан Богдан згадав, що Доленко був партійцем, а комуністичну партію не любив. Через втручання партії у справи інституту і конфлікт з цього приводу було Григорія Доленка виключали з комуністів. Взагалі Григорій Назарович ризикував і коли у 1962 році кинув виклик офіційній теорії походження нафти й газу, організувавши на конференції у Львові дискусію про неорганічне походження нафти й газу. Пізніше неорганічну теорію розвивав Ленінград.

У музеї Інституту геології і геохімії горючих копалин

*Довідочка. Офіційна теорія походження нафти й газу, органічна, яка підтримувалася у Москві та Ленінграді, стверджувала, що нафта й газ утворилися з решток організмів. Доленко все життя послідовно розвивав неорганічну теорію, де доводилася версія походження нафти й газу в умовах астеносфери (200-100 км під поверхнею землі) під високим тиском, за високих температур.

Директор Доленко на роботу одягав часто вишиванку – а їх було в нього декілька… одна з блакитними візерунками. Було дуже дивно, бо вчений не боявся вважатися націоналістом. Любив Григорій Назарович поговорити на історичні теми: згадував Мазепу… А ще більше любив академік співати… «Ой ти, дівчино, з горіха зерня», арія Андрія з «Тараса Бульби», «Узи Гіменея»… Колись у Харкові після офіційних засідань відбувся «пісенний двобій» двох академіків з оперними голосами…

Директор інституту Доленко розвивав кадри, залучав молодь до наукової роботи. Колись Григорій Назарович загітував і пана Богдана перейти на наукову роботу до інституту.

-

Юрій Зіновійович Крупський зауважив, що Доленко причетний до розквіту української геології. Тоді українці піднімали Тюмень. У 1980-х тільки через ДГП «ЗахідУкргеологія», де пан Юрій був головним геологом, виїхали до Уренгою 3 тисячі спеціалістів. Робили 4-кілометрові свердловини… Відкрили 4 родовища… Тому і зараз у Тюмені більшість населення українці.

--

Хімічна лабораторія. Тут зібрався переважно жіночий колектив… за

У вишиванках... як любив Г.Доленко

кавою… канапками… пані Оксана Гук пам'ятає академіка добре. Він був дуже вимогливий, забезпечував інститут приладами, вимагав дбайливого ставлення до обладнання… Робив зауваження і за непіднятий папірець: «Чому Ви пройшли і не підняли папірець»? А колись пані Орися несла молоко (пакет був надірваний) і краплі залишилися на сходах, то щоб не побачив директор, сама повимивала швиденько сходи аж на другий поверх.

Ця вулиця носитиме ім'я Академіка Доленка

Я слухав із задоволенням також про сучасне життя інституту й міста. Оскільки присутні були греко-католиками, то багато говорили про релігію. Львів'яни більше міркують духовні речі, ніж ми у Центрі України. Загалом побут львів'ян тісніше пов'язаний із церквою. В інституті вважали, що батько Г.Доленка був священиком. Ні. Назар Дмитрович Долинка (Доленко) просто був маєтним селянином.

Багато говорили про історію, боротьбу українців за волю. Тут у кожного є своя родинна історія боротьби і жертв за Україну – УГА, УПА… чув окремі історії і про репресовану Комуністичну партію Західної України, і про вояків дивізії «Галиччина», і про примусове виселення українців з Польщі. Знають у Львові і про наш Холодний Яр, і про Голодомор-1933…

--

Фотовиставка присвячена академіку Доленку. Особливо вдячний за

Фотовиставка

організацію стендів пані Маргариті Семенюк (архів), адже цей матеріал необхідний для музею Доленка, що планують відкрити в Гаївській школі, яку будували батьки Григорія Назаровича і в якій він навчався.

--

Я не геолог і не ставив за мету на конференції вивчати тонкощі корисної науки геології. Та й науковців у розмові зі мною більше цікавили питання, які можна задати лише землякові академіка: хто він, якого роду… Багато слів вдячності було сказано в адресу Г.Н.Доленка: за його людяність, якості патріота, науковця й адміністратора. А на другий день мене запросили виступити і прокоментувати біографію вченого в слайдах «Г.Н.Доленко – корифей нафтогазової геології», що я привіз із Гаївки.

--

У директора Інституту ГГГК

Директор Інституту геології і геохімії горючих копалин Мирослав Іванович Павлюк (учень академіка Г.Доленка) окремо запросив мене до розмови в кабінет, де у свій час працював Доленко. Ми поділилися досвідом відзначення 100-річчя від дня народження видатного вченого…

У Гаївці рішенням сесії сільської ради від 16 березня 2017 року «вулиця Центральна»  перейменована на «вулиця Академіка Доленка». У Львові 25 квітня 2017 року з найменування прийняла рішення рекомендувати Львівській міськраді присвоїти вулиці, котра розташована між вулицями Академіка Підстригача, Тролейбусною, Науковою та Трускавецькою, назву імені Академіка Г.Доленка.

На стінах Інституту є пам'ятна дошка про те, що тут працював Г.Н.Доленко. На фасаді Гаївської школи встановлено пам'ятну дошку про те, що тут навчався майбутній вчений. Директор Інституту підтримав ініціативу гаївчан поставити пам'ятник юному 15-літньому Григору Долинці (Григорію Доленку) на початку вулиці Академіка Доленка в Гаївці. Пан Мирослав Павлюк запевнив, що сприятиме реалізації цього проекту.  

У Львові життя і наукова діяльність Г.Н.Доленка висвітлюється у монографіях, довідниковій літературі, журналі Інституту ГГГК «Геологія і геохімія корисних копалин». У Кропивницькому районі буде проведена краєзнавча конференція до 100-річчя вченого, у Гаївці збираються матеріали для музею Доленка.

Я подарував директору значок Гаївської школи – школи, де навчався Григір Долинка, як сам себе називав майбутній академік. Мирослав Іванович подарував матеріали, що займуть достойне місце в музеї:

- зразок мінералу «берестовіт» з Волині (віком 650 млн. років);

Експонати для музею академіка Доленка в Гаївці

- календар академії наук, де зазначено ювілей академіка Доленка;

- бібліографічне видання «Григорий Назарович Доленко» / Відп.ред. В.К.Гавриш – K.: Наукова думка, 1987;

- довідникове видання «Мирослав Іванович Павлюк» / Відп.ред. Ю.М.Сеньковський – Л.: 2008;

- збірник  науково-інформаційних матеріалів «Інститут геології і геохімії горючих копалин» / Під ред. І.В.Дудка. – Л.: Ліга-Прес, 2003;

- журнал НАН України присвячений 100-річчю академіка Доленка Григорія Назаровича «Геологія і геохімія горючих копалин» №1-2 (170-171) 2017 – з дарчим підписом директора Інституту ГГГК Гаївській школі (головним редактором цього журналу був Г.Н.Доленко у 1965-1984 роках);

- три примірника монографії Мирослава Павлюка «Геодинамічна еволюція та нафтогазоносність Азово-Чорноморського і Баренцовоморського периконтинентальних шельфів» (з дарчими підписами), присвячена світлій пам'яті видатного вченого – академіка Григорія Назаровича Доленка / Л.: 2014...

Також монографія Д.М.Дриганта про девонські конодонти, подарована автором, прибула на Батьківщину Доленка…  

---

Львів залишається культурною столицею України. Я зрозумів, що серед науковців-геологів також є люди, закохані у мистецтво (таким, до речі, був і Г.Доленко). Особисто для мене приємним відкриттям стала збірка поезії і прози Галини Сень «Паролі». Збірку впорядкувала сестра авторки Софія Максимук. Я вдячний пані Софії за подарований примірник, з якого поширюється заряд несподіваного погляду на звичні речі… Так що я й сам записав кілька віршів… Але то вже наступна оповідь…

---

Дякую за сприяння в організації поїздки на конференцію директору Гаївської ЗШ І-ІІ ступенів О.В.Ігнатенко та сільському голові В.В.Примак

Jak mene zaħoplüvav Ĺviv.

(notatky neheoloha z konferenciï heolohiv)

---

Стаття українською кирилицею тут: Львів захоплює!

---

Prekrasnym pryvodom vidvidaty Ĺviv stala mižnarodna konferencija «Heolohija i heohimija horüčyħ kopalyn» do 100-riččä vid dnä narodžennä vydatnoho zemläka, akademika Hryhorija Dolenka (1917-1990). Ja, jak doslidnyk rodu Dolenkiv i rannöho periodu žyttä akademika v Haïvci ta Kropyvnyćkomu, predstavyv slajdovu dopovid́ «H.N.Dolenko – koryfej naftohazovoï heolohiï».

--- 

Šče z vokzalu mene zustrily... z toho času zastupnyk dyrektora Instytutu heolohiï i heoħimiï horüčyħ kopalyn pan Vasyĺ Hryhorovyč stav moïm hidom ta opikunom... Za ščo jomu velyka däka.

Dlä mene try dni u Ĺvovi rozdilylysä na try velyki vražennä:

- vlasne konferencija – 25-26 travnä;

- podorož do Stiĺśkohohorodyšča – 26 travnä;

- mandry davnim Ĺvovom – 27 travnä.

---

Instytut helohiï i heoħimiï horüčyħ kopalyn Akademiï nauk Ukraïny

Vulycä Naukova 3a, Ĺviv

na Naukovij 3A. H.N.Dolenko očolüvav cej zaklad u 1963-1982 rokaħ. A v cü novozbudovanu budivlü v akademmistečku instytut pereïħav u 1973 roci (z palacu Potoćkoho na vulyci Kopernyka).

Hostynnist́. Čitkist́ v orhanizaciï. Osoblyve stavlennä do kožnoho hostä. Čaj, kava, kanapky... i cikavi neformaĺni besidy... Učasnyky konferenciï buly perevažno u vyšyvankaħ, adže H.N.Dolenko duže lübyv vyšyvanku.

Velyka čest́ na vidkrytti buty členom prezydiï i pryvitaty učasnykiv konferenciï vid imeni Haïvky, Kropyvnyččyny – zemli, ščo dala svitovi vydatnoho včenoho...

Mižnarodna koferencija "Heolohija i heoħimija horüčyħ kopalyn"

Potim pokladannä kvitiv do mohyly H.N.Dolenka. Lyčakivśkyj cvyntar... Mohyly Ivana Franka j Stanislava Lüdkevyča... Mohyla Klavdiï Leontiïvny Dolenko: portret, ukraïńskyj ornament... Ce žinka, ščo stvorüvala simejnyj zatyšok, nadyħala včenoho, jaka podaruvala jomu dvoħ ditej... Mohyla Ivasüka... I Hryhorija Nazarovyča Dolenka... kvity...

--

Viddil Heolohiï nafty j hazu. Hryhorij Dolenko buv zasnovnykom i kerivnykom viddilu (1961-1987). Rozmovläjemo iz spivrobitnykamy...

-

Kandydat nauk Bohdan Petrovyč Rizun rozpovidaje, ščo najsvitlišoju storinkoju v žytti Dolenka bula Avstrija, de vin perebuvav u 1945-1950 rokaħ. Akademik často hovoryv: «O Vëna... Vëna... (ħoča ĺvivjany nazyvaly stolycü Avstriï Vidnem) arħitektura... muzyka...». Sered inšoho pan Bohdan zhadav, ščo Dolenko buv partijcem, a komunistyčnu partiju ne lübyv. Čerez vtručannä partiï u spravy instytutu i konflikt z cöho pryvodu bulo Hryhorija Dolenka vyklüčaly z komunistiv. Vzahali Hryhoroj Nazarovyč ryzykuvav i koly u 1962 roci kynuv vyklyk oficijnij teoriï poħodžennä nafty j hazu, orhanizuvavšy na konferenciï u Ĺvovi dyskusiju pro neorhanične poħodžennä nafty j hazu. Pizniše neohaničnu teoriju rozvyvav Leninhrad.

U muzeï Instytutu HHHK

*Dovidočka. Oficijna teorija poħodžennä nafty j hazu, orhanična, jaka pidtrymuvalasä v Moskvi ta Leninhradi, stverdžuvala, ščo nafta j haz utvorylysä z reštok orhanizmiv. Dolenko vse žyttä poslidovno rozvyvav neorhaničnu teoriju, de dovodylasä versija poħodžennä nafty j hazu v umovaħ astenosfery (200-100 km pid poverħneju zemli) pid vysokym tyskom, za vysokyħ temperatur.

Dyrektor Dolenko na robotu odähav vyšyvanku – a ïħ bulo v nöho dekiĺka... odna z blakytnymy vizerunkamy. Bulo duže dyvno, bo včenyj ne bojavsä vvažatysä nacionalistom. Lübyv Hryhorij Nazarovyč pohovoryty na istoryčni temy: zhaduvav Mazepu... A šče biĺše lübyv akademik spivaty... «Oj ty, divčyno z horizernä», arija Andrija z opery «Taras Buĺba», «Uzy Himeneja»... Kolyś u Ħarkovi pislä oficijnyħ zasidań vidbuvsä «pisennyj dvobij» dvoħ akademikiv z opernymy holosamy...

Dyrektor instytutu Dolenko rozvyvav kadry, zalučav molod́ do naukovoï roboty. Kolyś Hryhorij Nazarovyč zahituvav i pana Bohdana perejty na naukovu robotu do instytutu.

-

Jurij Zinovijovyč Krupśkyj zauvažyv, ščo Dolenko pryčetnyj do rozkvitu ukraïnśkoï heolohiï. Todi ukraïnci pidnimaly Tümeń. U 1980-ħ tiĺky čerez DHP «ZaħidUkrheolohija», de pan Jurij buv holovnym heolohom, vyïħaly do Urenhoju 3 tysäči speciakistiv. Robyly 4-kilometrovi sverdlovyny... Vidkryly 4 rodovyšča... Tomu i zaraz v Tümeni biĺšist́ naselennä ukraïnci.

--

U vyšyvankaħ, jak lübyv H.N.Dolenko

Ħimična laboratorija. Tut zibravsä perevažno zinočyj kolektyv... čaj... kava... kanapky... Pani Oryslava Huk pamjataje akademika dobre. Vin buv duže vymohlyvyj, zabezpečuvav instytut pryladamy, vymahav dbajlyvoho stavlennä do obladnannä... Robyv zauvažennä i za nepidnätyj papireć: «Čomu vy projšly i ne pidnäly papireć»? A kolyś pani Orysä nesla moloko (paket buv nadirvany) i krapli zalyšalysä na sħodaħ, to ščob ne pobačyv dyrektor, sama povymyvala švydeńko sħody až na druhyj poverħ.

Ja sluħav iz zaħoplennäm takož pro sučasne žyttä instytutu i mista. Oskiĺky

Cä vulycä bude nosyty imja Akademika Dolenka, Ĺviv

prysutni buly hreko-katolykamy, to bahato hovoryly pro relihiju. Ĺvivjany biĺše mirkujut́ pro cerkvu, duħovni reči, niž my u Centri Ukraïny. Zahalom pobut ĺvivjan tisniše povjazani iz cerkvoju. V instytuti vvažaly, ščo bat́ko akademika Dolenka buv sväščenykom. Ni. Nazar Dmytrovyč Dolynka (Dolenko) prosto buv majetnym selänynom.

Bahato hovoryly pro istoriju, borot́bu ukraïnciv za volü. Tut u kožnoho je svoja rodynna istorija borot́by i žertv za Ukraïnu – UHA, UPA... čuv okremi istoriï i pro Komunistyčnu partiju Zaħidnoï Ukraïny, i pro dyviziju «Halyččyna», i pro prymusove vyselennä ukraïnciv z Poĺšči. Znajut́ u Ĺvovi i pro naš Ħolodnyj Jar, i pro Holodomor-1933...

--

Fotovystavka

Fotovystavka prysväčena akademiku Dolenku. Osoblyvo vdäčnyj za orhanizaciju stendiv pani Marharyti Semenük (arħiv), adže cej material neobħidnyj dlä muzeju Dolenka, ščo planujut́ vidkryty v Hajivśkij školi, jaku buduvaly bat́ky Hryhorija Nazarovyča i v jakij vin navčavsä.

--

Ja ne heoloh i ne stavyv za metu na konferenciï vyvčaty tonkošči korysnoï nauky heolohiï. Ta j naukovciv u rozmovaħ zi mnoju biĺše cikavyly pytannä, jaki možna zadaty lyše zemläkovi akademika: ħto vin, jakoho rodu... Bahato sliv vdäčnosti bulo skazano v adresu H.N.Dolenka: za joho lüdänist́, jakosti patriota, naukovcä j administratora. A na druhyj deń mene zaprosyly vystupyty i prokomentuvaty biohrafiju Dolenka v slajdaħ «H.N.Dolenko – koryfej naftohazovoï heolohiï», ščo ja pryviz iz Hajivky.

--

U dyrektora Instytutu HHHK

Dyrektor Instytutu heolohiï i heoħimiï horüčyħ kopalyn Myroslav Ivanovyč Pavlük (učeń akademika H.Dolenka) okremo zaprošuvav mene do rozmovy v kabinet, de u svij čas pracüvav Dolenko. My podilylysä dosvidom vidznačennä 100-riččä vid dnä narodžennä vydatnoho včenoho...

U Hajivci rišennäm sesiï siĺśkoï rady vid 16 bereznä 2017 roku «vulycä Centraĺna» perejmenovana na «vulycä Akademika Dolenka». U Ĺvovi 25 kvitnä 2017 roku komisija z najmenuvannä pryjnäla rišennä rekomenduvaty Ĺvivśkij miśkradi prysvoïty vulyci, kotra roztašovana miž vulycämy Akademika Pidstryhača, Trolejbusnoju, Naukovoju ta Truskavećkoju, nazvu imeni Akademika H.Dolenka.

Na stinaħ Instytutu vstanovlena pamjatna doška pro te, ščo tut pracüvav H.N.Dolenko. Na fasadi Haïvśkoï školy vstaovlena pamjatna doška pro te, ščo tut navčavsä majbutnij včenyj. Dyrektor Instytutu pidtrymav iniciatyvu haïvčan postavyty pamjatnyk junomu 15-litnömu Hryhoru Dolynci (Hryhoriju Dolenku) na počatku vulyci Akademika Dolenka v Haïvci. Pan Myroslav Pavlük zapevnyv, ščo spryjatyme realizaciï cöho proektu.

U Ĺvovi žyttä i dijaĺnist́ H-Dolenka vysvitlüjetsä v monohrafijaħ, dovidnykovij literaturi, žurnali «Геологія і геохімія горючих копалин» №1-2 (170-171) 2017. U Kropyvnyćkomu rajoni bude provedena krajeznavča konferencija do 100-riččä vydatnoho zemläka, zbyrajutsä materialy na muzej H.Dolenka v Haïvci. 
Ja podaruvav dyrektoru značok Haïvśkoï školy – školy, de navčavsä Hryhir Dolynka, jak sam sebe nazyvav majbutnij akademik. Myroslav Ivanovyč podaruvav materialy, ščo zajmut́ dostojne misce v hajivśkomu muzeï Dolenka:

Eksponaty majbutnöho muzeju akademika Dolenka v Haïvci

- zrazok mineralu «berestovit» z Volyni (vikom 650 mln rokiv);

- kalendar Akademiï nauk, de zaznačeno juvilej akademika Dolenka;

- bibliohrafične vydannä «Григорий Назарович Доленко» / Відп.ред. В.К.Гавриш – K.: Naukova dumka, 1987;

- dovidkove vydannä «Мирослав Іванович Павлюк» / Відп.ред. Ю.М.Сеньковський – Ĺ.: 2008;

- zbirnyk naukovo-informacijnyħ materialiv «Інститут геології і геохімії горючих копалин» / Під.ред. І.В.Дудка. – Ĺ.: Liha-Pres, 2003;

- žurnal NAN Ukraïny prysväčenyj 100-riččü akademika Dolenka Hryhorija Nazarovyča «Геологія і геохімія горючих копалин» №1-2 (170-171) 2017 – z darčym pidpysom dyrektora Instytutu HHHK Haïvśkij školi (holovnym redaktorom cöho žurnalu buv H.N.Dolenko u 1965-1984 rokaħ);

- try prymirnyka monohrafiï Myroslava Pavlüka «Геодинамічна еволюція та нафтогазоносність Азово-Чорноморського і Баренцовоморського периконтинентальних шельфів» (z darčymy pidpysamy), prysväčena Svitlij pamjati vydatnoho včenoho – akademika Hryhorija Nazarovyča Dolenka / Ĺ.: 2014...

Takož monohrafija D.M.Dryhanta pro devonśki konodonty, podarovana avtorom, prybula na Bat́kivščynu Dolenka...

---

Ĺviv zalyšajetsä kuĺturnoju stolyceju Ukraïny. Ja zrozumiv, ščo sered naukovciv-heolohiv takož je lüdy, zakoħani u mystectvo (takym, do reči buv i H.Dolenko). Osobysto dlä mene pryjemnym vidkryttäm stala zbirka poeziï i prozy Halyny Seń «Paroli». Zbirku vporädkuvala sestra avtorky Sofija Maksymuk. Ja vdäčnyj pani Sofiï za podarovanyj prymirnyk, z jakoho pošyrüjetsä zaräd nespodivanoho pohlädu na zvyčni reči... Tak, ščo ja j sam zapysav kiĺka viršiv... Ale to vže nastupna opovid́...

 ---

Däkuju za spryjannä v orhanizaciï poïzdky na konferenciju dyrektoru Haïvśkoï školy O.V.Ihnatenko ta siĺśkomu holovi V.V.Prymak.

Три місця, які залишають незабутні враження від подорожі до Стільського городища.

---

Мені випала честь представляти Кропивниччину у Львові на міжнародній конференції «Геологія і геохімія горючих копалин», присвяченій 100-річчю від дня народження нашого видатного земляка, корифея нафтогазової геології, академіка Григорія Доленка. Засідання відбувалися в Інституті геології та геохімії горючих копалин, де працював і сам академік. На другий день учасники високого наукового зібрання побували на екскурсії в Стільському городищі VIII-X століть – давній столиці білих хорватів.  

Келії монахів, 14-17 ст., с.Дуброва 

Я так зрозумів, що історико-культурне товариство «Стільське городище» та Інститут співпрацюють, тому учасникам конференції випала прекрасна нагода познайомитися з історичними цікавинками Прикарпаття.

Досвідчений екскурсовод – це секрет успіху будь-якої екскурсії. Нашим провідником у минуле був сам пан Орест Корчинський – археолог, історик, дослідник давньої столиці білих хорватів, ініціатор створення і директор заповідника «Стільське городище».

Печерний храм білих хорватів, м.Миколаїв

Як я зрозумів, Стільсько – це:

- столиця давньої слов'янської країни Білої Хорватії у VIII-X століттях на Прикарпатті.

- давнє велике укріплене місто (укріплена частина 250 га, довжина оборонних стін 10 км – а це більші показники ніж у тогочасного Києва).

- давні храми, кургани та інші культові місця.

- давні водні та сухопутні шляхи.

- неймовірні (а часом і підтверджені археологами) перекази й  легенди, що через віки зберегли деталі побуту, вірувань, історичних подій тощо…

Отже, три місця, які залишають незабутні враження від подорожі до Стільського городища:

---

1. Печерний храм білих хорватів VIII-X століть на Чорній горі у містечку Миколаєві. Сім просторих печер, що з'єднані між собою, вириті у піщанику. Всередині прохолодно навіть у спеку... рештки вівтарів… відчуття іншого виміру. Турок, якому мені довелося перекладати екскурсію, сказав, що подібні печерні храми є в Каппадокії (схід Туреччини). Чорна гора і сьогодні притягує людей: сюди приходять гратися місцеві діти, звідси розкривається  мальовничий краєвид на Миколаїв: блискуча церква, будиночки…   

Храм Сотворення Світу, с.Дуброва

2. Храм Сотворення Світу у селі Дуброва. На скелі вибито три прямовисні смуги, що символізують три стихії: Вогонь, Повітря, Вода. Під скелею великий валун у вигляді яйця, що символізує світ-землю. Нижче археологи розкопали рештки трьох обрядових вогнищ. Це все на березі річки. Не дивно, що дивлячись на Храм Сотворення, я пригадав слова колядки, що співаємо у себе на Кропивниччині:

А ни було на початку нічого,

Лиш синя вода і білий камінь.

І прикрив його Господь сирою землею.

І виросло на тому камені

Дерево превелике.

І на листі там написано:

Ясен Місяць – то пан господар,

Красне Сонце – жона його,

Дрібні зірки – його дітки…

Таке враження, що цю колядку написав хтось, дивлячись на Храм Сотворення. І синя вода поруч – річка Колодниця; і білий камінь – валун-яйце; і рука Господа-творця, занесена над білим каменем – три стихії, висічені на камені, ніби три пальці проповідника; і дерево-Всесвіт, що розвивається – то сама скеля…

У печері Храму Богині-ПраМатері, с.Ілів

3. Храм Богині-ПраМатері на 40-метровій горі у селі Ілові. Туди піднятися – це виклик. Роззувся, бо Храм предків, і босим нагору! На вершині кам’яна печера з вузьким входом і віконцем. Всередині кімнатка десь метрів 3 на 3. Тут прохолодно й бадьоро. Я піднявся ще вище до одного з виступів скель. Тут на самому вершечку колись палахкотіли обрядові вогнища. Починаю рух униз між високих дерев та пташиного співу – відчуття у 7-D! Спускаючись з гори, по стежині зібрав охапок різного хімічного сміття – Храм Богині-ПраМатері має бути чистим.

---

Дякую прекрасним людям, що були зі мною поруч у цій  захоплюючій подорожі в минуле. Особлива подяка пану Оресту Корчинському за його титанічне подвижництво у справі дослідження і популяризації нового в історії, за цікаву і змістовну екскурсію в Стільське городище.

Василь Доценко, Кропивниччина

З директором заповідника
"Стільське городище" Орестом Корчинським