З дитинства улюбленою книгою була товстезна ілюстрована «Книга про мови». Зрозуміло, що слова, абетки та шрифти розкладав до атомів – мав таке дивне хобі.
---
В одинадцятому класі (а це
був 1992-93 рік) щоденник записував виключно українською латинкою. А років
п'ятнадцять тому вів свої записи українською письмом деванагарі. Тобто, я давно
зрозумів, що мова і письмо не тотожні.
Цей давній пожовклий листочок з українськими словами деванагаркою сподвигнув мене на цю статтю :) |
Деванагарі? Дуже легко.
Я пишу, все зрозуміло, можу загубити свої «таємні» записи… і ніхто не прочитає.
Українці не розуміють знаків, індуси – української мови, що стоїть за знаками.
Був час, що листувався на деванагарі зі своєю дружиною… А колись їхав з індусом
в автобусі з Миколаєва, розговорилися… то він хизувався рідними літерами на
своїй мобілці. Коли я читав індійські закарлючки, то юнак дуже дивувався.
Письмо деванагарі
складове. Тобто приголосна і наступна голосна складають один об'єднаний знак – лігатуру.
Я би назвав це письмо «лігатурним». Це як українці думають «йу», а пишуть «ю». А
слово «її» - це типове слово, що пишеться за «лігатурним» принципом. До речі на
деванагарі «її» писатиметься теж двома складами-лігатурами «यियि».
Отже, українське письмо
деванагарі УкрДев
УкрДев
(українська деванагарка)
|
||||||
Голосні
|
||||||
Голосні, що пишуться окремо
|
अ
[а]
|
इ
[і]
|
ई
[и]
|
उ
[у]
|
ए
[е]
|
ओ
[о]
|
Голосні, що пишуться в лігатурах
(після приголосної)
|
का
[ка]
|
कि
[кі]
|
की
[ки]
|
कु
[ку]
|
के
[ке]
|
को
[ко]
|
Приголосні
(лігатури з «а»)
|
||||||
क
[ка]
|
ग
[ґа]
|
च
[ча]
|
ज
[джа]
|
त
[та]
|
द
[да]
|
|
प
[па]
|
ब
[ба]
|
स
[са]
|
ज़
[за]
|
ष
[ша]
|
झ
[жа]
|
|
न
[на]
|
म
[ма]
|
य
[йа]
|
र
[ра]
|
ल
[ла]
|
व
[ва]
|
|
ख
[ха]
|
ह
[га]
|
फ़
[фа]
|
त्स
[ца]
|
|||
Окремі знаки
|
||||||
[м’який знак]
|
приклад:
क
[кь]
|
्
[твердий знак]
|
приклад:
क्
[к]
|
А
тепер порівняйте:
Українське письмо
|
||
Азбука (кирилка)
|
УкрДев
(деванагарка)
|
|
Садок
вишневий коло хати,
Хрущі
над вишнями гудуть,
Плугатарі
з плугами йдуть,
Співають
ідучи дівчата,
А
матері вечерять ждуть.
|
Sadok vyšnevyj kolo ħaty,
Ħrušči nad vyšnämy hudut́,
Pluhatari
z pluhamy jdut́,
Spivajut́
idučy divčata,
A materi večerät́ ždut́.
|
सादोक् वीष्नेवीय् कोलो खाती,
ख्रुष्चि नाद् वीष्नआमी हुदुत,
प्लुहातारि ज़् प्लुहामी य्दुत,
स्पिवायुत इदुची दिव्चाता,
आ मातेरि वेचेरृात झ्दुत.
|
Слава
Україні!
|
Slava Ukraïni!
|
स्लावा उक्रायिनि!
|
Я тебе люблю)
|
Ja tebe lüblü)
|
या तेबे लउब्लउ)
|
Українська
деванагарка УкрДев: від А до Я.
Буква
|
Азбука (кирилка)
|
УкрДев
(деванагарка)
|
|
А
|
Австралія,
акула
|
Avstralija, akula
|
आव्स्त्रालिया,
आकुला
|
Б
|
Бобринець,
гарба
|
Bobryneć, harba
|
बोब्रीनेठ,
हार्बा
|
В
|
Волинь,
рів
|
Volyń, riv
|
वोलीन, रिव्
|
Г
|
Горлівка,
бугай
|
Horlivka, buhaj
|
होर्लिव्का,
बुहय्
|
Ґ
|
Ґібралтар,
аґрус
|
Gibraltar, agrus
|
गिब्राल्तार्,
आग्रुस्
|
Д
|
Дніпро,
ляда
|
Dnipro, läda
|
द्निप्रो, लआदा
|
Е
|
Едигея,
мед
|
Edyheja, med
|
एदीहेया, मेद्
|
Є
|
Єнакієве,
є
|
Jenakijeve, je
|
येनाकियेवे, ये
|
Ж
|
Житомир,
пожежа
|
Žytomyr, požeža
|
झीतोमीर्, पोझेझा
|
З
|
Запоріжжя,
мороз
|
Zaporižžä, moroz
|
ज़पोरिझ्झ़आ,
मोरोज़्
|
И
|
Инший,
митниця
|
Ynšyj, mytnycä
|
ईन्षीय्, मीत्नीठआ
|
І
|
Іран,
історія
|
Iran, istorija
|
इरान्, इस्तोरिया
|
Ї
|
Їжак,
з’їсти
|
Ïžak, zïsty
|
यिझाक्, ज़्यिस्ती
|
Й
|
Йошкар-Ола,
чайка
|
Joškar-Ola, čajka
|
योष्कार्-ओला,
चाय्का
|
К
|
Кропивницький,
сік
|
Kropyvnyćkyj, sik
|
क्रोपीव्नीठकीय्,
सिक्
|
Л
|
Львів,
поле
|
Ĺviv, pole
|
लविव्, पोले
|
М
|
Мелітополь,
мама
|
Melitopoĺ, mama
|
मेलितोपोल, मामा
|
Н
|
Ніл, нарцис
|
Nil, narcys
|
निल्, नार्ठीस्
|
О
|
Одеса,
молоко
|
Odesa, moloko
|
ओदेसा, मोलोको
|
П
|
Пирятин,
сопка
|
Pyrätyn, sopka
|
पीरआतीन्,
सोप्का
|
Р
|
Рівне,
корова
|
Rivne, korova
|
रिव्ने, कोरोवा
|
С
|
Суми,
карась
|
Sumy, karaś
|
सुमी, कारास
|
Т
|
Тернопіль,
корт
|
Ternopiĺ, kort
|
तेर्नोपिल,
कोर्त्
|
У
|
Україна,
успіх
|
Ukraïna, uspiħ
|
उक्रायिन, उस्पिख्
|
Ф
|
Фастів,
шарф
|
Fastiv, šarf
|
फ़ास्तिव्, षार्फ़्
|
Х
|
Харків,
ховрах
|
Ħarkiv, ħovraħ
|
खार्किव्, खोव्राख्
|
Ц
|
Цибулеве,
міць
|
Cybuleve, mić
|
त्सीबुलेवे, मित्स
|
Ч
|
Черкаси,
чари
|
Čerkasy, čary
|
चेर्कासी, चारी
|
Ш
|
Шпола,
шишка
|
Špola, šyška
|
ष्पोला, षीष्का
|
Щ
|
Щастя,
борщ
|
Ščastä, boršč
|
ष्चास्तृा, बोर्ष्च्
|
ь
|
Стільське,
мідь
|
Stiĺśke, mid́
|
स्तिलसके,
मिद
|
Ю
|
Юкатан,
любов
|
Jukatan, lübov
|
युकातान्, लउबोव्
|
Я
|
Ялта,
земля
|
Jalta, zemlä
|
याल्ता, ज़ेम्लआ
|
P.S. Деванагарі (на відміну від
занесених з Болгарії кирилки та з Риму латинки) – це давнє українське письмо, яке
зародилося на просторах Дніпра, а потім орії понесли його в Індію, де брахмани
зберегли його до сих пір ;) Цей міф буде для когось аргументом, коли так важко вчити
деванагарку (на відміну від кирилки та латинки)?
А тепер завдання для тих, хто дочитав усю статтю і любить розгадувати різні
таємниці. Розшифруйте цю простеньку задачку і дайте коротку відповідь у
коментах.
स्किलृकी बुदे,
याक्ष्चो द्वा दोदाती त्री? हा?
Таким варіантом деванагарки я користувався з 2001 року |