За кожним Великим чоловіком стоїть Велика натхненниця! 

--- 

Про дружину академіка Доленка – Клавдію Леонтіївну Доленко (Варениченко) 

--- 

Чоловік без жінки неповноцінний, так само, як і жінка без чоловіка. Так кажуть мудрі книги. ВОНА – джерело натхнення; і тільки натхненний чоловік може відкрити в собі божественну природу – творити. Не було би філософа Дмитра Чижевського без його музи Лідії Маршак, поета Олександра Пушкіна – без Наталки Гончарової, мислителя Івана Франка – без Ольги Хоружинської… Чому майже всі видатні новатори людства переважно чоловіки? Адже чоловік – лише інструмент, а замовник (точніше - замовниця) і натхненник (точніше - натхненниця) завжди є жінка.

Точніше було би казати десь так: філософія Лідії Маршак у виконанні Дмитра Чижевського, поезія Наталки Гончарової у пробах Пушкіна, мрія Ольги Хоружинської у працях Франка. Я впевнений, що людство з часом уточнить авторство творів за таким зразком: філософія Чижевського-Маршак, поезія Пушкіна-Гончарової, твори Франка-Хоружинської…

---

Хто ж вона – та Велика жінка, яка стоїть за успіхом Великого чоловіка, академіка, корифея нафтогазової геології, стратега розвитку нафтогазової галузі України Григорія Назаровича Доленка?

---

Варениченко Клавдія Леонтіївна народилася 28 березня 1915 року на Сумщині у великому селі Попова Слобода Буринського району. У великі і здібній сім’ї: у Клавдії були ще 4 сестри та 2 брати – всі вони, зрештою, здобули вищу освіту і стали вчителями: географії, математики, української мови… Клавдія Леонтіївна теж здобула престижну вищу освіту в Харківському університеті і теж у своєму житті ступала на ниву педагогіки.

Попівська Слобода – село з давньою і багатою історією… Було волосним центром… стояла церква… працював цукрозавод… Найвідоміший нині виходець із Слободи – Віталій Білоножко (1953 р.н.), український співак, естрадний виконавець; Народний артист України (1995); засновник і організатор періодичного Міжнародного фестивалю родинної творчості «Мелодія двох сердець».

Після революції село втратило першу частину назви – просто Слобода. Так от, село також бачило і колективізацію, і голодомор, і терор «чорного воронка»... Батько Клавдії, Варениченко Леонтій Миколайович (1890р.н.), працював бухгалтером тваринного виробництва на цукрокомбінаті у Слободі. 23 лютого 1938 року НКВД-исти арештували тата великої сім’ї. Може ці нелюди так відзначили 20-річчя створення Червоної армії?

Як стверджує син академіка Микола-Богдан Доленко, його діда (батька його матері), за наклепом сусіда, НКВД-исти забрали і катували цілий місяць, щоб він зізнався в організації (антирадянської діяльності), хоча жодної організації не було. Його відпустили... На четвертий день він помер...

1 червня 1939 року Сумський обласний суд виправдав Леонтія Миколайовича Варениченка, знявши обвинувачення за статтею 54-10 ч.1 КК УСРР — антирадянська пропаганда і агітація.  

---
На той час Клавдія Леонтіївна мешкала в Харкові. Можливо у ті скрутні хвилини, коли на

Напис рукою Г.Н.Доленка
на фото.

тендітні плечі дівчини впало горе, і з’явилася її світла Доля. 

Студент-геолог Григорій Доленко квартирував у Варениченків у Харкові. Клавдію Леонтіївну та Григорія Назаровича багато що об’єднувало. В обох родини зазнали знущань і переслідувань з боку радянсько-комуністичного режиму. В обох були спільні захоплення: геологія, Харківський університет, затишні вулиці, сквери, пам’ятники міста…  Студентський Харків це взагалі інший вимір життя... Обох об’єднувала любов до України… перспективи успіху. Обоє були вродливі і кмітливі. Обом було заради кого жити.

---

В Австрії.

Далі – все життя, до останнього подиху, із Григорієм Назаровичем Доленком. Народження доньки Галини... Відрядження до Австрії… Життя в Цистерсдорфі… Разом працювали у Відні… Народження сина у 1946 році, який за родинною традицією отримав ім’я Микола, проте в близькому колі завжди був Богданом. Після повернення сім’ї на Батьківщину Клавдія Леонтіївна Доленко викладала у Нафтовому технікумі і Політехнічному університеті у Львові . Вже на пенсії пішла працювати екскурсоводом, де користувалася великою любов’ю і шаною.

Свій земний шлях завершила Клавдія Леонтіївна 29 серпня 1976 року. Похована на Личаківському цвинтарі у Львові. А по собі Велика натхненниця залишила дітей… і світлу пам’ять у великому роду Доленків…  Живе велике натхнення й любов Жінки також у працях свого чоловіка – видатного вченого-геолога, академіка Доленка…  у назвах вулиць, у пам’ятниках Коханому чоловікові…  І радісно душі вічній, що вдячні нащадки продовжують мрію про успішну Україну.

--- 

А в цей час десь на Землі… іде Клавдія… онучка Клавдії Леонтіївни Варениченко-Доленко.

Назар Дмитрович Доленко із невісткою Клавдією та

онуками Галиною і Богданом Доленками

---
Дякую Миколі-Богдану Григоровичу Доленку за сприяння у написанні цієї статті. 

Вулиця Академіка Доленка (епопея з назвою вулиці у десять років).

Повернення видатного земляка в Гаївку – як це було.

---

2006-2008 роки: Перша серія спроб перейменування до 90-річчя з дня народження Г.Н.Доленка.

---

Вперше урізали вулицю Леніна в Гаївці рішенням Гаївської сільської ради №13 від 14.04.2006. Тоді на півночі села з’явилася вулиця Буланівка (колись село було), а на півдні – Лозуватка (колись село було) й Різанова (українські благодійники). Тоді не підтримали пропозицію перейменувати вулицю Леніна на Академіка Доленка.

Часопис Гаївської школи "Велика Верба" №59 від 13.02.2007

---

Питання про перейменування вулиці Леніна на Академіка Доленка було піднято у статті Юлії Заверухи у шкільному часописі «Велика Верба» від 13.02.2007 року. Так і стаття звалася «Вулиця Академіка Доленка» до 90-річчя Г.Н.Доленка. Тоді Оксана Биканова навіть провела опитування депутатів та селян з даного питання: «Клопітно, але по-нашому», стаття у часописі ВВ №60 від 2007.03.07.

---

Потім депутат сільської ради Олена Гетьман подала таку пропозицію:

Гаївському сільському голові

Примак В.І.

Депутата Гаївської сільської ради

Гетьман Олени Володимирівни

ПРОПОЗИЦІЯ

Щодо перейменування

центральної вулиці села Гаївки

на «вулиця академіка Доленка»

Проект назв вулиць Гаївки - 2006 рік. В.Доценко

Центральна вулиця  Гаївки має назву Леніна. У Кіровоградському

 районі з такими назвами є 21 вулиця – у 30,44% сіл. Практично кожна сільська рада має свою Леніна.

Така назва не відображає історико-культурних особливостей сіл району: не увічнено видатних земляків, знакові події малої Батьківщини тощо.

Центральній вулиці Гаївки треба дати достойне ім’я академіка Доленка Григорія Назаровича. Доленко народився 24 лютого 1917 року в Гаївці, ходив тут до школи. Людина з народу досягла всіх можливих наукових вершин. Його ім’я записано до ста найвидатніших геологів світу. Теоретик і практик нафтогазової галузі академік Доленко, як ніхто інший, прославив своє рідне село у всьому світі.

Назва вулиці «академіка Доленка» унікальна – такої немає у жодному із сіл Кіровоградського району. Ця назва промовиста – „розповідає” про видатну особистість із села Гаївки.

Прошу винести на розгляд депутатів мою пропозицію щодо перейменування центральної вулиці села Гаївки на «вулиця академіка Доленка». Прошу запросити до обговорення на сесію сільської ради краєзнавця В.О.Доценка.

20 травня 2007 року                                          _______________

підпис

Часопис Гаївської школи "Велика Верба" №66 від 20.12.2007

Тоді депутати відхилили пропозицію депутата.

Про невдалу спробу перейменування підвів підсумки Василь Доценко: стаття «Справа Леннона живе й перемагає» у часописі ВВ №66 від 2007.12.20.

---

В.О.Доценко. Вихід. Дума про голод. - ЦУВ: Кіровоград, 2008. - С.35

Заклик назвати центральну вулицю на честь академіка Доленка, знаходимо у книзі Василя Доценка «Вихід. Дума про голод», яку презентовано в Кропивницькому 2.04.2008р. Ця книга була подарована чи не в кожну родину в Гаївці.

---

2014 рік: Друга спроба перейменування вулиці Леніна на честь академіка Доленка, у зв’язку із Ленінопадом.

---

25.02.2014 року депутат Гаївської сільської ради Ганна Доценко зачитала на сесії сільради звернення свого чоловіка про перейменування вулиці Леніна на вулицю академіка Доленка.

ЗВЕРНЕННЯ ВАСИЛЯ ДОЦЕНКА

ДО ДЕПУТАТІВ ГАЇВСЬКОЇ СІЛЬСЬКОЇ РАДИ

ПРО ПЕРЕЙМЕНУВАННЯ ВУЛИЦІ ЛЕНІНА

Доброго дня, шановні депутати Гаївської сільської ради.

Я, гаївчанин, заслужений вчитель України, дослідник історії Гаївки, розробник герба Гаївськоїгромади, Василь Доценко звертаюся до вас із проханням.

Зважаючи на події в Україні, що призвели до повалення тоталітарного режиму та всеукраїнську акцію очищення країни від символів тоталітаризму, прошу на сесії Гаївської сільської ради розглянути питання про перейменування центральної вулиці села.

Загальновідомо, що Ленін організував три військові вторгнення і знищив Українську Народну Республіку. Потім ленінська продрозвьорстка призвела до першого голоду в Україні – загинули сотні тисяч українців. Ленін є засновником комуністичного режиму Радянського Союзу, що знищив мільйони людей.

Ще 10 років тому в рукописі про голодомор «Вихід» я записав: «Для нас, гаївчан, є ганьбою те, що до цих пір центральна вулиця Гаївки носить ім’я Леніна – головного комуніста. Назвати її на честь видатного вченого з Гаївки – академіка Доленка!».

Роками допускаючи байдужість у даному питанні, ми ставили людей нашої громади поруч із злочинами ленінського режиму.

Отже, моя пропозиція – назвати центральну вулицю Гаївки «вулиця академіка Доленка».

Також прошу винести на обговорення альтернативну назву, що запропонували учні 7класу Гаївської школи – «вулиця Щаслива».

Ви депутати, шановані люди Гаївської громади. Сподіваюсь на ваше мудре рішення. З повагою.

25.02.2014 року

---

Сільський голова Валентина Примак організувала опитування населення… з підписами. Депутати відхилили пропозицію перейменувати вулицю Леніна на академіка Доленка.

---

18.05.2015 року – підписано Закон про декомунізацію.

Остання сесія старого складу Гаїської сільради у 2015 році розглядала нові назви вулиць. Між Сонячною, Щасливою та Центральною обрали Центральну. Варіант Академіка Доленка навіть не поставили на голосування. Сільський голова аргументувала це тим, що рекомендували в районі не прив’язувати назву до якоїсь особистості (бо влада змінюється часто). На зауваження, що науковець Доленко поза політикою, не реагували. На знак протесту депутат сільради Ганна Доценко відмовилася від подальшого депутатства.

---

2017 рік: Третя спроба перейменування до 100-річчя з дня народження Г.Н.Доленка: вдалося!

---

Газета "Сільське  життя +" від 5.05.2016

Новим поштовхом до перейменування став приїзд у Гаївку у квітні  2016 року сина Г.Н.Доленка Миколи-Богдана Доленка з родичами (Володимир Володимирович Доленко та Анатолій Антонович Савіцький). У статті Анатолія Саржевського «Із славного роду Доленків» від 2016.05.05 (газета «Сільське життя+») дізнаємося про ініціативу шкільного колективу та сільського голови Віти Примак  присвоїти одній з вулиць Гаївки імені Академіка Доленка.

---

Гаївські депутати і сільський голова під час перегляду презентації
«Григорій Доленко – корифей нафтогазової геології України»

21.02.2017 року колектив школи за ініціативи директора Оксани Ігнатенко подав клопотання до Гаївської сільської ради про перейменування вулиці Центральної на вулицю Академіка Доленка. Депутати вирішили відкласти питання для глибшого вивчення. Школа займалася дослідженням життя та наукової творчості Г.Н.Доленка та просвітою. Перед засіданням наступної сесії 16.03.2016 року директор Гаївської школи Оксана Ігнатенко запросила депутатів до школи переглянути презентацію «Григорій Доленко – корифей нафтогазової геології України». Потім депутати відвідали екскурсію «Наш земляк академік Доленко». На сесії проголосували за перейменування вулиці Центральної на вулицю Академіка Доленка. Вітаю.

Депутати під час екскурсії «Наш земляк академік Доленко»

---

Гаївка започаткувала процес перейменування тисяч безликих Центральних вулиць (колишніх Леніна). Змінюємо бідність на розмаїття і самобутність.

Під час екскурсії... на обеліску серед імен загиблих на війні гаївчан можна знайти Григорія Доленка -
двоюрідного брата й тезку академіка Григорія Доленка"

---

Список статей, заміток інших речей стосовно популяризації імені академіка Доленка в Гаївці з 2004 по 2017 рік.

---

- 2004.02.24 – перша згадка про Г.Н.Доленка у часописі Гаївської школи «Велика Верба» (далі ВВ) №20 - стаття «Академік Доленко». Про стенд, присвячений Г.Н.Доленку, в Кіровоградському обласному краєзнавчому музеї.

- 2004.06.15 – стаття «Видатний геолог» у часописі ВВ №37.

- 2006.04.02 – стаття «Академік Доленко – відкривач найбільшого родовища нафти в Європі Матцен», часопис ВВ №53. Про завершення газифікації Гаївки.

- 2006.09.01 – на фасаді Гаївської школи встановлену пам’ятну дошку про те, що тут навчався доктор геолого-мінералогічних наук, академік Григорій Назарович Доленко. Спонсор: підприємець Сергій Дапринда.

- 2007.01.16 – стаття Любомира Доценка «Моє село» у часописі ВВ №58. Про встановлення пам’ятної дошки на стіні Гаївської школи.

- 2007.02.13 – стаття Юлії Заверухи «Вулиця Академіка Доленка», часопис ВВ №59. Про перейменування вулиці Леніна на вулицю імені Г.Н.Доленка (до 90-ліття витдатного земляка).

- 2007.03.07 – стаття Оксани Биканової «Клопітно, але по-нашому», часопис ВВ №60. Про опитування гаївчан з приводу перейменування вулиці на честь академіка Доленка.

- 2007.12.20 – стаття Василя Доценка «Справа Леннона живе й перемагає», часопис ВВ №66. Про байдужість депутатів сільради до перейменування на вулицю «академіка Доленка».

- 2008.04.02 – презентація книги Василя Доценка «Вихід. Дума про голод». Стор.35: Про перейменування центральної вулиці Леніна на честь академіка Доленка.

- 2008.02.21 – стаття «Видатний геолог», часопис ВВ №73. Про вшанування пам’яті Г.Н.Доленка: стенд в обласному музеї, меморіальна дошка на стіні школи.

- 2008.06.19 – спогади Любові Савченко, 1919 р.н. «Академік Григір», часопис ВВ №81.

- 2008.10.16 – стаття Ольги Бичкової «Урок М.О.Сухомлина», часопис ВВ №82. Про урок мінералогії в Гаївській школі Голови Кіровоградської обласної ради М.Сухомлина.

- 2009.02.19 – плакат «Він сягнув вершин науки», часопис ВВ №98. Про Інститут ГГГК у Львові.

- 2009.03.12 – стаття «Засновник академії», часопис ВВ №101. Про академіків геологів-мінералогів В.Вернадського та Г.Доленка.

- 2010.02.07 – замітка «Пам’ятаємо», часопис ВВ №125. Про Г.Н.Доленка.

- 2016.05.05 – стаття Анатолія Саржевського «Із славного роду Доленків», газета «Сільське життя+» №650. Про присвоєння одній з вулиць Гаївки імені Академіка Доленка.

- 2017.02.28 – «Школярі Гаївської школи Кіровоградського району вшанували пам'ять земляка - академіка Григорія Доленка»

http://osvita.kr-admin.gov.ua/index.php/component/k2/item/1302-shkoliari-haivskoi-shkoly-kirovohradskoho-raionu-vshanuvaly-pam-iat-zemliaka-akademika-hryhoriia-dolenka

- 2017.03.03 – «Корифей нафтогазової геології України з Кропивниччини» (до 100-річчя академіка Григорія Доленка)

http://hayivka.blogspot.com/2017/03/100-24.html

- 2017.03.03 – «Григорій Доленко в батьків був найменшим з 8-и дітей!» http://hayivka.blogspot.com/2017/03/13.html

- 2017.03.03 – «Точка неповернення" 

http://hayivka.blogspot.com/2017/03/100-11.html

- 2017.03.03 – «Alma mater академіка Доленка - Каразінський університет» http://hayivka.blogspot.com/2017/03/alma-mater.html

- 2017.03.03 – «У тому ж 1937-му під загрозою арешту був і легенда світової науки Лев Ландау...» http://hayivka.blogspot.com/2017/03/1937_3.html

- 2017.03.03 – «З 8 Березня! Тут дискусія йде, чи святкувати нам свято 8 березня. Звісно ж святкувати! (до 100-річчя академіка Григорія Доленка)» http://hayivka.blogspot.com/2017/03/8-8.html

- 2017.03.03 – «Сходження, Слава і Спадщина академіка Доленка!»

http://hayivka.blogspot.com/2017/03/blog-post.html

- 2017.03.03 – «Гаївка для академіка Доленка як Моринці й Керелівка для Шевченка» http://hayivka.blogspot.com/2017/03/blog-post_3.html
- 2017.03.03 – «Перша школа академіка Доленка» http://hayivka.blogspot.com/2017/03/100.html

- 2017.03.03 – «Академік Григорій Назарович Доленко (1917-1990)» http://hayivka.blogspot.com/2017/03/smile.html

- 2017.03.04 – «Той прекрасний випадок, коли IQ на фото зашкалює. http://hayivka.blogspot.com/2017/03/iq.html

- 2017.03.04 – «Слава Кропивниччини! Слава України! http://hayivka.blogspot.com/2017/03/100_4.html

- 2017.03.06 – «У Гаївці вшанували пам'ять видатного земляка - академіка Григорія Доленка»  http://hayivka.blogspot.com/2017/03/blog-post_4.html

- 2017.03.06 – «Австрія_Г.Н.Доленка» http://hayivka.blogspot.com/2017/03/blog-post_6.html

- 2017.03.07 – «Від Уралу до Карпат» http://hayivka.blogspot.com/2017/03/blog-post_7.html

- 2017.03.07 – «Це не дитячий майданчик чи парк розваг, а... нафтовидобувна установка в Цистерсдорфі (Австрія)». http://hayivka.blogspot.com/2017/03/blog-post_16.html

- 2017.03.07 – «Пам’ятник романтикам» http://hayivka.blogspot.com/2017/03/blog-post_43.html

- 2017.03.09 - «9 березня день народження двох академіків - Великого Кобзаря і Великого Геолога» http://hayivka.blogspot.com/2017/03/9.html

- 2017.03.11 – «Кропивницький академіка Доленка» http://hayivka.blogspot.com/2017/03/100_11.html

- 2017.03.11 –  «Кропивницький – місто корифеїв»  http://hayivka.blogspot.com/2017/03/blog-post_11.html

- 2017.03.12 – Стаття «Доленко – син Долі (літопис)» http://hayivka.blogspot.com/2017/03/blog-post_12.html

- 2017.03.13 – Стаття «Казка про дівчину Нафтусю або як два дракони бешкетували і що з того вийшло. (цікава геологія, за теорією Г.Н.Доленка)» http://hayivka.blogspot.com/2017/03/blog-post_13.html

- 2017.03.14 – Стаття «Я так старався перед слухачами, розповідаючи про життя і наукову творчість нашого земляка-академіка…» http://hayivka.blogspot.com/2017/03/blog-post_14.html

- 2017.03.15 - Стаття «Саме в цій хаті 9 березня 1917 року народився академік Доленко» http://hayivka.blogspot.com/2017/03/9-1917.html

- 2017.03.16 – Презентація для депутатів Гаївської сільської ради «Григорій Доленко – корифей нафтогазової геології України».

- 2017.03.16 – Екскурсія для депутатів Гаївської сільської ради «Наш земляк академік Доленко».

Саме в цій хаті 9 березня 1917 року народився академік Доленко

Саме в цій хаті 9 березня 1917 року народився доктор геолого-мінералогічних наук, корифей нафтогазової геології України, академік Григорій Назарович Доленко.

Цю хату у 1910 році збудував Назар Долинка - один із засновників Гаївки 

Традиційна українська хата на дві половини. Зовні видно віконниці, закриті на штабах. Вікна на шість шибок з арочками. У світлиці двоє вікон до вулиці, двоє - до Сонця. У світлиці найближчий кут - це божник. Від нього розходяться лави попід вікнами, між лавою стіл. Навпроти божника по діагоналі в куту стоїть піч, комином до Сонця.
На осонні невеличка призьба. Видно двері у хату до сіней. За дверима ще два вікна темниці (або нижньої кімнати). Солом'яну стріху підтримують шість стовпів, а стовпи на кам'яних підставках. У дворі молоді жердельки (абрикоси). На рівні обв'язки видніється обрій, нижче - верболоз біля річки Лозуватки.
Димар керамічний, заводського виробництва. Це час під обід, бо стіна до вулиці в тіні. Десь

Григорій Доленко з батьками

квітень, бо зелень тільки розвивається. Певно, фото робили після виїзду Долинок в 1929 році, бо хата не доглянута: не мазана і не білена. Хата житлова, бо витоптана стежка до дверей. Але світлиця не обжита, тобто нові господарі живуть малою сім'єю.
---

Подяка племінниці Г.Н.Доленка Любові Антонівні Чабанюк (м.Кропивницький) за надане фото садиби-кореня Долинок із сімейного альбому.
---
У Гаївці є достатньо багато хат, збудованих у 1910 році. Ось хата Токаря Матвія (сучасний стан). Збігаються навіть деталі конструкцій, за винятком пізнішого перекриття даху шифером.

На цьому місці стояла хата, в якій народився
Григорій Назарович Доленко. 2017 рік.

Село Гаївка,
Кропивницький район,
Кропивницька область.

Я так старався перед слухачами, розповідаючи про життя і наукову творчість нашого земляка-академіка корифея нафтогазової геології України Доленка, навіть вивчив такі слова як "орогенний етап" чи "геосинклінальна область". Одна із дівчат підвела підсумок: "А Доленко був симпатичним хлопцем!" Екскурсія вдалася? 
--- 

Будні Гаївської школи...
---
Зовсім різні причини привертають увагу до оновленого стенду про академіка Доленка: 
- комусь подобається нафтовидобувна установка, схожа на яскравий дитячий майданчик;
- хтось із захопленням дивиться на мінерал топаз та перстень з блакитним камінцем;
- хтось дивується співпадінню дат "Доленко і Шевченко народилися в один день 9 березня!";
- хтось із замилуванням розглядає лялю на сімейному фото;
- і навіть такий вигук "А Доленко був симпатичним хлопцем!"...

Казка про дівчину Нафтусю
або як два дракони бешкетували і що з того вийшло. 

(цікава геологія, за теорією Г.Н.Доленка) 

--- 

Ця пригода трапилася давно у вогняному Царстві Астеносфера. Цар був гарячий, працьовитий. Цариця Магма завжди поруч… Чорнявка-красуня з вогняними очима. Надихає. А як же… треба і камінь розплавити, і залізо розпекти… і вулкани зарядити вогнем. Коли Магма приймала гарячі ванни, а вона любила чепуритися, то Астеносфер у своїй кузні пропадав: то троянду дружині викує, то скульптуру Вогнебога виліпе, а то й простий чайник змайструє… Правду кажучи, ні Магма, ні Астеносфер самі нічого й не робили. Були у них два помічники – дракони-близнюки Жар і Тиск: з крилами, з лапами… все вогнем дишуть, все магмою плюються. Будь-яку роботу виконували вірні слуги. Та такі люті були у службі. Що Астеносфер скаже острів пересунути, так вони вже і материк заразом пхають. Воно може й добре, так у сусідньому ж Царстві брата Літосфера землетруси гримлять, підданці кривдяться. А то якось зовсім дракони від рук відбилися… не було на них управи.

--- 

А тут де не візьмись, козак Вугло Кислий викликався покласти край безчинствам Жара й Тиска. Вуглом він уже на Січ прийшов, а от Кислим його прозвали, бо коли отримав від десятника перше завдання стайню вигребти, то скривився так, ніби відро зелених яблук з’їв. А так козак хоч куди. Пройшов Царство Астеносфера вздовж і впоперек, не раз на прю із звірюками ставав. Щоб перемогти, то не перемагав драконів, бо силезні ж таки, але Жар і Тиск постійно відволікалися, що не так уже й сильно пакостили. І дракони, в свою чергу, теж нічого не могли вдіяти Вуглу Кислому. Козак був дуже вправний: то веремію круте, то гопака садить, то обізяну водить. Скільки Жар магмою не плювався, та вцілити не міг. Скільки Тиск не намагався лапами вхопити, то лицар все увертався. Тут тобі стоїть козак перед носом, а тут тобі вже збоку його булава летить.

--- 

Одного разу ішов Вугло Кислий через магмо-спад, що біля гори Скарбів, там де Вогняний ліс починається. Аж чує з печери в горі ніби плач чийсь лине. Він туди, а там дівчина-русявка прикута до скелі стоїть і гірко сльози ллє з очей блакитних. Та така ж гарна, що й словом не спишеш.

- Ти ж хто така будеш і як тут опинилася? - питає козак, а сам уже й закохався.

- Я Вода, - схлипнула дівчина, - Жар і Тиск викрали мене в батьків зі Світлого Царства і замурували тут під кам’яним склепінням. Невільниця я, немає мені тут рятунку..., - і ще дужче заридала.

- А я, козак Кущівського куреня війська Запорізького Вугло Кислий, даю тобі слово лицаря звільнити тебе і вивести на тихії ріки та яснії зорі. Ану Жар і Тиск, де ви там? Виходьте на герць!

Прилетіли дракони почали козака вогнем та лавою поливати. А лицар все булавою гупає: то Жару роги знесе, то Тиску хвоста зітне. А дракони вогняні – відновлюються. Непереливки Вуглу: увертатися не може, бо собою дівчину захищає. Геть пошарпаний, поранений, уже й з життям прощається, а від дівчини-Води не відступається. Рука булавою ще махає, а свідомість вже відлітає…

---

Аж раптом туман накотився… Мавки пісню співають… І старий січовий характерник дід Залізняк стоїть усміхається:

- Що, козаче, догулявся? – сміється у вуса старий Залізняк.

- Та про мене… Діду, ти дівчину допоможи визволити, пропадає ж у підземеллі! – відповів Вугло Кислий.

Задумався дід Залізняк … і мовив:

- Попроси батька Астеносфера про допомогу.

- Не можу. Я відповідаю за своє рішення. Це мій шлях лицаря.

- Ну… тоді зроби те, що бажаєш найбільше, - знову усміхнувся характерник.

- Бажаю вивести дівчину-Воду на волю.

- Ні. Брешеш, вражий сину. Ану правду дідові кажи! – грізно зводе брови Залізняк і усміхається.

- Так… бажаю хоч торкнутися Води…, - зніяковів гроза битв, козак Вугло.

- Так ото ж, - розвіявся в тумані дід. Спів мавок стих…

--- 

Отямився козак у битві. Дракони вже так тиснуть-напирають, що вже рукою подати до дівчини. Згадав лицар пораду старого діда Залізняка, кинувся до Води, торкнувся руки… і не стало Води й Вугла Кислого. З’явилася натомість їхня донечка Нафтуся: така ж як тато чорнявка, така ж лагідна як мама.

Тут дракони вбігли до печери, аж стіни загойдалися, аж тріснула стеля і Нафтуся побігла в отвір до Світлого царства, як хотіла мама. Втекла дівчина від вогняних драконів.

--- 

Кам’яні велети Царства Літосфера, із вдячності до подвигу батьків чорнявки, оберігали Нафтусю, збудували їй просторий палац в долині біля підніжжя гори. Жила чорнява красуня, готувалася до виходу у Світле Царство, до зустрічі із своїм лицарем.

Одного дня прийшов у долину лицар: світлий, з палаючим поглядом. У шоломі, з барткою в руці. Він розбив палац кам’яний і звільнив Нафтусю. Звали лицаря Геолог. Він такий само романтик як і вона: прагне пригод, зробити світ кращим… Тепер у Нафтусі багато справ та іграшок: вона дозволяє рухатися автомобілям, літати літакам, працювати заводам, дарує тепло людям у будинки, прокладає дороги, допомагає виготовляти різні корисні речі… А іноді щось малює чи ліпить: то троянду, то скульптуру Геолога, то якийсь чайник… Зовсім так само як дідусь Астеносфер.

---

P.S.: Як утворюється, де зберігається нафта і газ, - на ці питання шукав відповіді Г.Н.Доленко. Ця казка розкриває для дітей теорію вченого, яку він успішно застосовував на практиці для пошуку нафтогазових покладів. А тепер можна ознайомитися, як ця теорія звучить мовою науки геології.

--- 

Г.Н.Доленко  розробив теорію мінерального синтезу нафти і газу в умовах астеносфери мантії Землі.

Вчений вважав, що синтез нафтових вуглеводнів (чорнявка Нафтуся) в умовах астеносфери (Царство Астеносфера) відбувався внаслідок взаємодії летких компонентів СО₂ (козак Вугло Кислий) та Н₂О (русявка Вода) в присутності відновника FeO (характерник дід Залізняк). На орогенних етапах геотектонічного розвитку геосинклінальних областей інтенсивний геотектонічний тиск (дракони Жар і Тиск) обумовив виникнення глибинних розломів літосфери і міграцію (втеча Нафтусі) по ним ендогенних флюїдів, у т.ч. нафти і газу.

Далі Доленко формулює одне з основних положень нафтогазової геології: процеси генерації нафти і газу в умовах астеносфери мантії Землі, міграція їх по глибинних розломах до поверхні земної кори і формування нафтових і газових покладів в сприятливих літолого-фаціальних умовах нафтогазоносних провінцій – єдине генетичне ціле.